ГОРЕ ПЕРЕМОЖЕНОМУ

Партія Ататюрка міняє очільника. Суперник Ердогана Кемаль Киличдароглу втратив керівну посаду у Республіканській Народній партії.

 

Переобрання голови РНП відбулося в два тури.

В першому ніхто з двох висуванців не набрав більшості. З 1366 голосів 682 дісталося 49-річному Озгюру Озелю, чинний керівник - 74-річний Кемаль Киличдароглу - отримав 664 голоси. Для перемоги внутрішньопартійної опозиції не вистачило одного голосу, утім психологічний бар'єр було подолано: в другому турі майже 140 делегатів змінили думку і 49-річний Озель виграв, отримавши 812 голосів. 

Після програшу президентських і парламентських виборів у травні 2023 року Кемаля Киличдароглу звинуватили чи не в усіх гріхах: виставив на перегони себе замість популярних у виборців мерів Стамбула і Анкари; віддав дрібним правим партіям 35 місць в прохідній частині списку РНП, натомість ці партії не додали голосів.

В партії почався розкол між прибічниками Киличдароглу і "обновленцями", неформальним лідером яких став мер Стамбула Екрем Імамоглу.

Запекла боротьба протягом літа і осені відбувалася на регіональних конференціях партії, які висувають делегатів з'їзду. Стамбул має найбільшу квоту - в найбільшому мегаполісі країни обирають 195 делегатів з 1366. Натомість на боці Киличдароглу була парламентська фракція РНП. Зі 135 депутатів 100 підписали листа на підтримку чинного голови.

Раніше ця ситуація була б небезпечним сигналом. Подібні кризи переживали чимало турецьких партій. Зокрема шість років тому дещо схоже сталося у націоналістів. Зазвичай це призводило до розколу партій. Так популярна всередини Партії Націоналістичного руху Мераль Акшенер не змогла забрати крісло в Девлета Бахчелі і заснувала власну Хорошу партію. Та й сам Ердоган колись вчинив так саме. Понад 20 років тому він повів за собою "обновленців" з проісламської партії "Фазілет", очолюваної його наставником Неджметтіном Ербаканом, і заснував Партію Справедливості й Розвитку. Після розколу залишки партії Ербакана самостійно жодного разу не вигралі виборів.

Партія Ататюрка теж пережила за свою 100-річну історію чимало розколів. Востаннє з партії пішов її висуванець на президентських виборах 2018-го Мухаррем Індже. Щоправда його нова партія "Мемлекет" (Країна) не набрала на останніх вибрах і 1%.

Цього разу внутрішньопартійна в РНП боротьба йшла за неписаним правилом - сторона, що програє, визнаватиме переможця.

Зміна лідера РНП важлива з кількох причин.

Про першу воліють не говорити вголос, але за 100 років республіки Туреччина не подолала суспільні забобони провінційної частини суспільства. Якщо для великих міст походження Киличдароглу не мало значення, то турецьке суннітське село досі не готово побачити на чолі країні алєвіта. Скоріше сунніт-курд очолить країну, ніж турок алєвітського походження. Межконфенсійні суперечки тут тягнуться століттями.

Друга причина - виклики, що постали перед опозицією на місцевих виборах навесні 2024.

Післявиборчий розпад опозиційної коаліції загрожує програшем у великих містах. За 20-річне панування Ердогана виграш опозицією 2019-го Стамбула, Анкари і ще кількох великих міст був єдиним потужним перфомансом республіканців. Проте він був би неможливий без підтримки поміркованих націоналістів з Хорошої партії і негласної підтримки курдів. Націоналісти з курдами не здатні бути в одному блоці, тому ататюркистам доводиться балансувати: укладати офіційний шлюб з правими, які не люблять Ердогана і домовлятися таємно з курдами. Лише за таких умов вдається отримати понад 50% і вигравати в панівної партії.

Мераль Акшенер одразу після програшу опозиції заявила, що віднині її партія висуватиме всюди своїх кандидатів. Офрекордс журналістам вдалося знайти підтвердження, що Хороша партія не єднатиметься з РНП під проводом Киличдароглу. Озгюра Озеля Акшенер привітала через кілька хвилин після обрання.

Озгюр Озель став наймолодшим у Туреччині (після Ататюрка) лідером партії. Він і його дружина Дідем Озель - власники двох аптек у місті Маніса. У подружжя є одна донька. Озель вчився на фармацевта у Егейському університеті. До 2007 року був генеральним секретарем об'єднання фармацевтів Туреччини. Запам'ятався тим, що запустив екологічний проект із збирання турецькими аптеками використаних батареєк. 2009-го став кандидатом в мери Маніси від РНП, але обійняв лише 3-є місце. З 2011-го є депутатом парламенту і до літа 2023-го очолював парламентську фракцію РНП. Слабке місце Озеля - його залежність від мера Стамбула Екрема Імамоглу. Опоненти обох пишуть, що саме ресурси мегаполісу дозволили "підкупити" частину делегатів. Противники Озеля певні, що новий лідер не буде самостійним, і тіньовим керівником партії залишатиметься стамбульський мер.

Щодо міжнародних справ позиції Озеля і Киличдароглу не мають принципових розбіжностей. Киличдароглу на початку великої війни кілька разів казав, що Туреччина має бути поруч з Україною. Озель не заперечує цій позиції.

Озгюр Озель краще за Киличдароглу знайомий з кримським татарами і відвідував кілька заходів кримської діаспори в Туреччині.

Щодо Близького Сходу симпатії всіх турецьких політичних сил на боці палестинців, утім на відміну від Ердогана, Озгюр Озель називає ХАМАС терористичним угрупованням і критикує владу за підтримку газівських ісламістів.






Prev

«Єврейський грип» у Росії: симптоми, діа...

Next

Довга гра України


Додати коментар