Війна з безвихіддю та втомою

Вчора ця втома була наслідком пандемії COVID, сьогодні - через напругу війни в Україні, а завтра - через інші причини. Проблема з описом цього як втоми від війни полягає в тому, що будь-який мир між Україною та Росією також покладе кінець економічним чи іншим труднощам, які відчуває Захід, а це не так.

© Meysam Azarneshin /Adobe Stock

Війна на Близькому Сході вдало відволікла увагу від війни в Україні. Рівень насильства у війні Ізраїль-ХАМАС та розпач палестинців взяли верх над нецікавою “патовою ситуацією” в Україні, і люди на Заході повністю зосередилися на своїй «втомі від війни». Натомість прогалина, залишена надійними медіа, була заповнена російськими ботами для поширення дезінформації з метою подальшого саботування бажання сприяти захисту України в західних демократіях. Соціальні мережі заполонили підроблені новини та звіти про те, що Україна ніби перепродає західну зброю ХАМАС. 

На щастя, західні ЗМІ, усвідомивши свою помилку, знову повернули увагу до війни в Україні. Декілька коментаторів почали привертати увагу до необхідності перевизначення певних ключових понять, таких як “втома від війни” та “патова ситуація” між Україною та Росією.

Передача ідей і почуттів за допомогою слів обмежена і може призвести до непорозумінь, оскільки слова можуть мати різні значення залежно від контексту, у якому вони використовуються. І справді, коли читаєш чи чуєш слово: «Вода!» без контексту можна подумати, що або вода в полі зору, або це наказ принести воду.

Втома від війни означає психічне захворювання, спричинене досвідом бойових дій на війні та яке викликає надзвичайне почуття нервозності, депресії тощо. Цей термін часто використовується в засобах масової інформації, припускаючи, що він впливає на західні спільноти та негативно впливає на їх готовність продовжувати підтримувати Україну проти Росії.

За оцінками, за 600 днів війни загинуло 70 тисяч українських військових, 120 тисяч було поранено, а втрати серед мирного населення перевищили 27 тисяч. Збиток, завданий війною інфраструктурі, оцінюється в понад 151,2 мільярда доларів. Беручи до уваги страждання українців, очевидно, що західні демократії можуть відчувати певну втому, але це не втома від війни. Вчора ця втома була наслідком пандемії Covid, сьогодні - через напругу війни в Україні, а завтра - через інші причини. Проблема з описом цього як втоми від війни полягає в тому, що будь-який мир між Україною та Росією також покладе кінець економічним чи іншим труднощам, які відчуває Захід, а це не так.

Однак у польському звіті про безпеку стверджується, що НАТО має три роки, щоб підготуватися до нападу Росії на свій східний фланг (країни Балтії), тоді як Німеччина вважає, що це скоріше п’ять років або десятиліття. Німецький оптимізм може випливати з прогнозу, що війна в Україні може тривати ще кілька років, а згодом, навіть якщо б Росія досягла успіху, їй знадобиться кілька років, щоб поповнити свою армію.

Друге неправильно використане поняття «патова ситуація» також потребує належного визначення. Термін використовується  в шахах, де позиція, яка зараховується як нічия - гравець не знаходиться під шахом, але не може рухатися, окрім як під шах. Однак війна - це не настільна гра, де правила не змінюються. Наприклад, якби Захід поставив Україні сотню реактивних винищувачів F-16 і двісті сучасних танків, патової ситуації не було б - війна тривала би значно менше і закінчилася б поразкою Путіна.

Війна Ізраїлю та ХАМАС так добре спрацювала, відволікаючи західну аудиторію від України, що Конгрес США зупинив подальшу військову допомогу Україні. Обговорюється надання допомоги в обмін на фінансування контролю за нелегальною міграцією через мексиканський кордон.

На початку війни президента Зеленського вважали Черчилем 21-го століття, але насправді ним був президент Байден, який організував і очолив коаліцію, що підтримала Україну проти російської агресії. Цілком можливо, що нинішня відсутність інтересу американської громадськості до війни викликана виборами, які відбудуться менше ніж за рік. І виборці США можуть віддати перевагу кандидатам-ізоляціоністам. Це повністю припинило б допомогу США Україні. Європейські країни не змогли мобілізувати свою промисловість для воєнного конфлікту, а тепер їхня промисловість навіть не постачає боєприпаси, тому українським солдатам доводиться їх нормувати. Таким чином патова ситуація може тривати недовго, але закінчитися поразкою України.

У такому випадку єдність Європи та НАТО опиниться під прямим викликом. Влада, яка поклоняється крайнім правим і тоталітарним лідерам, може легко стати на бік Росії. Наприклад, президент Угорщини Орбан вже погрожує накласти вето на європейську допомогу, а ось Туреччина має другу за величиною армію в НАТО. Залізна завіса може впасти неочікувано швидко. Більш того, російський вплив є ще більш гнітючим, враховуючи той факт, що європейський ядерний арсенал за відсутності США не зрівняється з російським.

Захід має почати адекватно мислити в оцінці та прийнятті рішень щодо поточних проблем. Навіть ті рішення, шо вимагають більших зобов’язань, ніколи не пізно ухвалити, навіть якщо вони постійно відкладались.