Зимова війна

Що очікувати Україні від війни взимку і як Росія готується до тривалої агресії. Свою думку висловив політолог Іззет Енюнлю

Зима в Україні на порозі, і президент Путін до неї готовий. 2023 рік став для нього роком двох великих випробувань. Першим був очікуваний літній наступ України, до якого він був підготовлений “оборонною лінією Суровікіна”. Другим – досить несподівана спроба державного перевороту з боку Євгена Пригожина. Переживши обидва випробування та відновивши впевненість у собі, російський президент розпочинає свій третій закордонний візит цього року - до Казахстану, після Китаю та Киргизстану. Щоб наголосити на впевненості Путіна, росіяни почали зводити залізницю між Кримом і Ростовом.

Ще одне полегшення для Путіна - штурм росіянами Авдіївки. Незважаючи на вбивство багатьох російських військових і відсутність нових захоплених територій під час попередніх атак, Росія готується до третьої хвилі мобілізації 40 000 солдатів. Долаючи загрозу втратити ще більше позицій, російський лідер прагне здобути бодай щось за будь-яку ціну.

На другому році агресії Росія зуміла адаптувати свою економіку та промисловість до потреб війни та впоралася з руйнівними наслідками західних санкцій. Справді, з кінця серпня російська промисловість поповнила свій запас високоточних ракет великої дальності, додавши ще 275 - тобто збільшивши наявний запас снарядів майже на 50%. Крім того, Північна Корея та Іран допомагають поповнити дефіцит, продаючи безпілотники та боєприпаси. Північна Корея вже надала близько 1 мільйона артилерійських снарядів в обмін на вертольотну техніку, а Іран допомагає у будівництві фабрики з виробництва безпілотників Shahed в Росії.

Путіна також підбадьорює війна Ізраїлю та ХАМАС, яка відволікає Захід. Оскільки симпатії до Ізраїлю швидко зникають через великі жертви серед цивільного населення, а демонстрації на підтримку Палестини часто включають гасла проти існування Ізраїлю, на Заході знову процвітає антисемітизм. Графіті із зображенням зірки Давида, намальовані на стінах, щоб глузувати з єврейської громади, викликають велике занепокоєння у Франції, і є ознаки того, що їх замовляє Росія.

У той час, як США наполегливо працюють над розв'язанням конфлікту, підтримка Вашингтоном Ізраїлю не лише піддається критиці на Близькому Сході, а й втрачає популярність серед американців. Опитування, проведені за кілька місяців до виборів 2024 року, показують, що президент Байден значно відстає від Дональда Трампа, який стверджує, що закінчить війну в Україні за 24 години.

З іншого боку, ані Хезболла, ані Іран, здається, не надто прагнуть до ескалації та географічного розширення конфлікту. Військова допомога США Ізраїлю також не того масштабу, щоб перешкоджати допомозі Україні, доки в адміністрації Байдена зберігається бажання підтримати Україну. На жаль, досі лише США в Західному альянсі розширили свою військову промисловість для виробництва боєприпасів, щоб збалансувати військові зусилля Росії. Крім того, нові потужності повинні будуть спочатку поповнити американський арсенал та запаси інших союзників, таких як Ізраїль, Південна Корея та Тайвань.

Політичні кола на Заході, які не бажають інвестувати у своє військове виробництво, невпинно висловлюють бажання мирних переговорів. Чого вони не усвідомлюють, так це того, що президент Путін все ще сподівається провести переговори на умовах капітуляції України. Ось чому він використовує будь-яку можливість, щоб продемонструвати свою самовпевненість.

Проте зима може бути не такою холодною, як очікує Путін. Хоча і Росія, і Україна відкидають безвихідність своєї ситуації, українці роблять це обгрунтованіше, оскільки вдало закріпилися на Дніпрі на південному фронті та посилили свої позиції бронетехнікою та розвідувальними машинами. Сподіваюся, поки Росія зосереджується на своєму наступі на сході, вона недооцінить цю контратаку на півдні.

Крім того, дії українських диверсантів в окупованих регіонах неабияк тиснуть на тамтешніх колаборантів. Ідеться про знищення Михайла Філіпенка - його авто замінували у Луганську - та замах на Олега Царьова у Криму. Будівництво згаданої залізниці також відкриває певні можливості учасникам операцій опору.

Іншим фактом, який підтримуватиме український моральний дух протягом холодної зими, є те, що ЄС продовжує підтримувати Україну як економічно, так і політично, погодившись запросити Україну до переговорів про членство в середині грудня. Членство в ЄС – це важкий і довгий шлях, який може навіть не увінчатися хепі-ендом. Першою перешкодою на цьому шляху може стати угорський лідер Орбан, уряд якого відмовився постачати Україні зброю та погрожував накласти вето на пакети фінансової допомоги ЄС. Навіть якщо переговори почнуться, процедура може тривати роками і врешті зупинитися, як у випадку з Туреччиною, яка була прийнята як кандидат іще 1999 року. Членство в ЄС і НАТО на цьому етапі може мати моральну цінність, щоб надати українцям сміливості дивитися вперед. Але дехто також задається питанням, чи допоможе це Києву насправді.

З настанням зими сторони відстрілюють останні патрони й починають готуватися до весни.