Крим прощається з Олексою Гайворонським. Що він залишив після себе?

Справжній друг кримських татар, історик Олекса Гайворонський помер сьогодні у Криму. Йому було 49. Що відомо про видатного дослідника історії Криму?

Він мріяв написати сценарій великого проекту про ханську династію Гераїв. Монархи півострова, що правили кримською державою майже 350 років, були головною справою життя Олекси Гайворонського.

Його статті про середньовічний Крим стали відкриттям для багатьох кримців. Бо ханство Гераїв в ході радянської зачистки Криму від корінного народу було оббріхано, а історія спотворена.

Він став другом кримськотатарського народу і ймовірно найуспішнішим керівником (заступником директора) Ханського палацу - єдиної збереженої пам'ятки палацової архітектури кримських татар.

Його позбулися 2010-го, після перемоги Януковича на президентських вибрах. "Донецькі" тоді розставляли "своїх" людей навіть на цвинтарях. А Ханський палац був політичним закладом. Відвертий українець з прокримськотатарськими поглядами не міг очолювати таке місце.

Утім Гайворонський знайшов себе в медіа. 2011-го Ленур Іслямов перезапустив телеканал ATR, і історики стали затребуваними на першому кримськотатарському телебаченні.

Гайворонський щотижня виходив з "прогулянками по Криму". Відтепер про історію кримськотатарської держави дізналася велика кількість глядачів, які не читали його статей і книг. Окремо він зробив цикл програм про античний Крим і вписав його в загальну історію створення кримськотатарського народу.

Двотомник "Володарі двох материків" став фундаментальною роботою Гайворонського. Мабуть, насьогодні українською  мовою не існує більш грунтовної праці з історії Гераїв - від засновника Хаджи до останнього Шагіна.

Олекса боляче сприйняв російську окупацію. Ймовірно, саме вона спричинила повернення хвороби, з якою він боровся з 2003 року. На нетривалий час він виїхав з Криму, проте вже того самого 2014-го повернувся до Криму, в рідний Бахчисарай.

Згодом він видалився з усіх соціальних мереж, але почав плідно співпрацювати з усіма кримськотатарськими проектами, що виникли вже під час окупації. Сценарії кількох документальних фільмів - зокрема про поета Бекіра Чобан-заде, просвітника Ісмаїла Гаспринського - вийшли з під його пера.

Олекса написав сценарій першого дитячого художнього фільму кримськотатарською - "Хидир деде", прем'єра якого стала подією 2018-го року.

Під час окупації він зібрав свої роботи про архітектурні пам'ятки кримського середньовіччя. З його книги "Країна Крим" ми дізнаємося деталі про ханські палаци в різних регіонах півострова. Гайворонському вдалося розповісти про об'єкти, більшість з яких росіяни знищили ще 200 років тому, під час першої окупації Криму.

Олекса вчив турецьку, аби попрацювати у Туреччині, де в архівах збереглися цінні матеріали стосовно Кримського ханства. Не встиг. Не дочекався і звільнення Криму від загарбників. Йому було лише 49.