Атака на антикорупційні реформи в Міноборони: інтервʼю з Гендиректором Державного оператора тилу

Інтервʼю з гендиректором Держпідприємства "Державний оператор тилу" при Міноборони України, Арсеном Жумаділовим про медійну атаку проти нього, судові позови від постачальників і подальші плани реформ в системі оборонних закупівель

фото: Facebook-сторінка Арсена Жумаділова

Після відомого скандалу з “яйцями по 17 гривень” в Міноборони наприкінці 2023 року оголосили про нову систему закупівель для Збройних Сил України. За антикорупційні реформи при закупівлях усього харчування і уніформи для українських військових відповідальним органом призначили Держпідприємство “Державний оператор тилу” (DOT). Відомство очолив 38-річний Арсен Жумаділов. 

Через 2 місяці роботи, DOT повідомив про спробу недоброчесних постачальників через суд заблокувати закупівлі харчування. Зокрема, йдеться про ТОВ “Трейд Полтава” та ТОВ “Трейд Граніт Інвест”. Київський окружний адміністративний суд відмовився розглядати позовну заяву “Граніт Інвест”, бо встановив, що представники підприємства намагалися втрутитися в автоматизований розподіл справ для визначення потрібного судді. Громадська антикорупційна рада відреагувала назвала це “прогнозованим спротивом реформам старих учасників ринку”, зазначивши що після того як DOT повернув закупівлі на “Prozorro”, було заощаджено близько 8 млрд грн. 

Коли спроба заблокувати роботу DOT через суд провалилася, його опоненти пішли іншим шляхом. Проти гендиректора підприємства здійнялася хвиля чорного піару, переважно у телеграм-каналах. Арсена Жумаділова звинуватили зокрема у “завищених цінах на контракти” та “придушенні чесних гравців”. 

В етері “Cemaat.Live” ми поговорили з гендиректором держпідприємства “Державний оператор тилу”, Арсеном Жумаділовим, аби дізнатись, що на його думку відбувається навколо оборонних закупівель для ЗСУ. 

Руслан Халапов, ведучий Cemaat.Live: Чи стежите ви за цими обвинуваченнями, як до вас доходить інформація?

Арсен Жумаділов: Я слідкую, слідкую моя команда. Я на це не звертаю уваги. Якби не небайдужі громадяни,  мої знайомі, друзі, колеги, які мені пересилають ті статті, я б на це ще менше звертав увагу, тому що я, як правило, витрачаю час на те, щоб їм пояснити, щоб вони не хвилювались, що все нормально і ми працюємо. Насправді, стратегія дуже у них зрозуміла, вони намагаються тиснути публічно для того, щоб в їхньому розумінні я пішов назад для того, щоби згорнути ті зміни, які зараз ми запроваджуємо і залишити систему функціонувати, так як вона функціонувала останні роки, навіть десятиліття. Але звісно, це не спрацює. 

Є чіткий суспільний запит на зміни, суспільний запит на те, щоб харчування і постачання для ЗСУ, з одного боку, і слова “корупція”, з іншого боку, ніколи більше не знаходилися по сусідству в одному реченні, в одній фразі. Тобто ми маємо припинити нарешті ці історії про те, що якісь невідомі компанії, які вчора створені, в тому числі колишніми співробітників Міноборони, виграють якимось непрозорим чином тендери. Чому кажу “не прозорим”? Тому що одна справа все вивісити на “Prozorro”, а інша справа дійсно переконатися, що вимоги такі, що реальний бізнес може взяти участь у таких тендерах.

Те, що ми 2-го лютого оголосили, це якраз наші вимоги. Вони є дуже зрозумілими і прийнятними для реального бізнесу, для реального ритейлу, тобто для для реальних мереж, які працюють в Україні. Вони є, так ми це розуміємо, не підйомними для цих компаній, які нещодавно з'явились саме спеціально під контракти Міноборони. Я впевнений, що колись ми перейдемо за результатами цих тендерів і в цілому постачання для ЗСУ на постачання завдяки тим компаніям, які відомі, які зрозумілі, які білі. Тоді суспільство не матиме щоразу цих шокових сенсаційних новин про те, що “виявлено, що директором або кінцевим бенефіціаром є якась людина, яка має ті чи інші зв'язки” і так далі. Тоді як ці компанії давно працюють на ринку, вони відомі, вони цінують свою репутацію.

Матеріали, в яких звинувачують “Державного оператора тилу” ґрунтуються на наступному, цитую: “Умови закупівель відверто дискримінують одних учасників по відношенню до інших”. Тобто тут йдеться про встановлення кваліфікаційних критеріїв. Я подивився по документах, де є вимоги наявності, зокрема, в учасника не менше 25-х складських приміщень або комплексів в одному кластері, підтвердження наявності 50 одиниць вантажного автотранспорту, зокрема рефрижераторів. І це подається в контексті того, що всі ці умови створені для великих компаній, які вже мають розгалужену мережу, а маленький середній бізнес наче поза грою. Відповідно, з цього є побоювання у частини людей, які висловлюються у постах або публікаціях про зрив логістики,, системи харчування до Збройних Сил. Як ви це можете прокоментувати? 

Арсен Жумаділов: Це не взаємопов'язані речі, тобто, з одного боку, вимоги, а з іншого - зрив постачання. Зриву постачання не буде, тому що ми в будь-якому разі законтрактуємо постачальників своєчасно, щоб все виконувалося в повному обсязі. Питання полягає в тому, хто буде цими постачальниками, які по суті виконують найбільшу в державі програму державного бюджету після закупівлі озброєння та військової техніки. Щоб ви розуміли, ми говоримо про дуже великі кошти, що в десятки разів більше, ніж інші закупівельники мають на рік по своїй програмі. Звісно є, за що переживати тим людям, які звикли до того, що ці кошти просто щороку падали їм в руки, а потім уже розподілялися далі у вигляді неправомірної вигоди. Але хай про це скажуть правоохоронні органи, суди. 

Я дуже сподіваюся на НАБУ (вони оголосили, що щільно працюють над схемами в харчування для ЗСУ), що вони все ж таки дотиснуть цю історію, що ми побачимо і підозри, і обвинувачувальні акти, і вироки. Тож дійсно вимоги виписані таким чином, що участь у тендерах можуть взяти і прокваліфікуватись лише тими мережами, які мають розгалуженість магазинів, які мають спроможність, які здатні постачати для великої кількості об'єктів. Такі компанії є, коли ми виписували ці вимоги ми переконали, що ці вони є підйомними для кількох десятків учасників ринку.

Ці кілька десятків учасників ринку будуть, ми сподіваємось між собою конкурувати в наших тендерах. Далі вони візьмуть ті чи інші контракти, коли ми їх із ними укладемо, то вони будуть цінувати свою репутацію і вони будуть точно робити все можливе для того, щоб те, що вони поставляють було якісним, безпечним, аби воно поставлялося своєчасно і в повному обсязі. Коли зараз ви чуєте про те, що чогось не вистачає, десь є проблема, не зрозуміло до кого бігти, не зрозуміло до кого звертатися, бо ті компанії маловідомі, вони сьогодні закриються, завтра вже з'явиться якась інша компанія. Немає до кого поставити питання. Тут ми говоримо про те, що в системі нарешті з'являється відповідальність. Це відповідальність наша як закупівельника, і це відповідальність цих компаній як постачальників.

Підприємство називається “Державний оператор тилу”, але бачу, що і у вас теж є тил у вигляді громадянського суспільства. Громадська рада при Міністерстві оборони зробила такий звіт: скільки було насправді зекономлено в рамках того, що тендери було виведено на “Prozorro” і також в межах інших заходів. Разом з тим на “Цензорі” я побачив статтю про деякі компанії, які подали позов до суду і що їхні очікування не виправдалися, і далі вони почали, як я думаю, платити телеграм-каналам для того, щоб розвивати цю історію. Які далі плани, і як ви збираєтесь реагувати на ці атаки, які я так розумію, не припиняться? 

Арсен Жумаділов: Ми не можемо зупинити цю хвилю, якщо не застосовувати якісь жорсткі репресивні заходи, ніхто цим займатися наразі не буде. Є реально багато роботи, яку потрібно виконати. Що стосується позовів, це якраз таки є нормальний трек. Є постачальники, які вважають, що їхні права як потенційних постачальників порушення, вони можуть їх захищати в суді, подавати позови. Правильно було зазначено, що вони намагалися обіграти систему автоматичного розподілу справ, коли вони подавали кілька позовів одночасно в надії на те, що ці позови будуть розподілені на ту колегію суддів, яка їм буде виглядати більш прихильною до них. Але це ці справи були заблоковані. Нарешті, по суті, було розглянуто вже один позов, і маємо невтішні новини для постачальників. Всі їхні вимоги не були задоволені судом. Тому рухаємось далі. 

Що стосується цих закупівель в цілому, про наші плани. Я сподіваюсь, що на якомусь етапі ці постачальники зрозуміють, що вкидати гроші в дискредитацію мене чи організації, яку я очолюю, що це просто витрати, які для них не несуть ніякої користі. Вони на якомусь етапі “зафіксуються” у своїх прибутках або у своїх збитках і просто припинять свою діяльність, спробують якимось чином вбудуватись в якісь інші ринки, для інших замовників я бажаю їм успіху. Що стосується закупівлі для Міноборони, то їм буде дуже складно.

Дуже дякую вам за ваш час, за ваші відповіді. Розумію, що в цей складний час повномасштабної війни до вас і до “Державного оператора тилу” буде дуже прискіплива увага.