Країни принципів

Ворог мого ворога мій друг - давнє прислівʼя, яке геть втрачає актуальність у новому глобальному світі. Чому? Пояснює турецький оглядач Іззет Енюнлю.

Минулого тижня президент Туреччини та прем’єр-міністр Угорщини зібралися на 6-е засідання «Турецько-Угорської ради стратегічного співробітництва високого рівня» та домовилися підняти двосторонні відносини від “стратегічного партнерства” до “розширеного стратегічного партнерства”, підписавши угоду про співпрацю, що складається з 17 пунктів. За словами прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, нове партнерство - це найміцніший формат відносин з точки зору дружби та братерства, які йому тільки відомі в дипломатичному плані. Розширена угода спрямована на збільшення двосторонньої торгівлі з 4 до 6 мільярдів доларів США та подальше зміцнення зв’язків у таких сферах, як оборонна промисловість та енергетика.

Обидві країни люблять наголошувати на «дуже сильних» історичних та культурних зв’язках між ними, маючи на увазі (швидше за все) центральноазіатське походження мадярів і турків, а не 170 років османської окупації. Принаймні, угорський прем'єр-міністр, певно, думав саме так, подарувавши красивого коня президенту Ердогану. Турецький президент не дуже відомий своїми талантами у верховій їзді - упав з коня 20 років тому і відтоді його більше ніколи не бачили верхи. 

Однак спільні риси між двома країнами легше визнати в їхніх теплих стосунках з Росією та затримці ратифікації членства Швеції в НАТО. Обидва лідери залишають рішення про ратифікацію членства Швеції своїм парламентам, оскільки обидві країни теоретично є демократичними. А на практиці їхні парламенти не приймають власних рішень, а лише підтримують ті, що були ухвалені самими лідерами.

В принципі вони також погоджуються, що насильство не є вирішенням війни в Палестині та Україні. Наприклад, Угорщина блокує фінансову допомогу ЄС Україні, яка точно допомогла б припинити війну. А на кілька турецьких компаній наклали санкції США - за продаж у Росію компонентів, які можна використовувати у виробництві зброї, таких як кулькові підшипники, електронні інтегральні схеми та навігаційні засоби.

З іншого боку, Угорщина повністю підтримує Ізраїль у його війні проти ХАМАС, в той час як Туреччина сприймає ХАМАС як визвольну групу, а не терористичну організацію. Незважаючи на те, що Угорщина є першою країною ЄС, яка відкрила торговий офіс в Єрусалимі, їхня торгівля становить лише близько 0,5 мільярда доларів. З іншого боку, торгівля Туреччини з Ізраїлем вже значно зросла і становить 8,9 мільярда доларів. Крім того, незважаючи на всю гучну критику та засудження Ізраїлю, їх обсяг торгівлі в листопаді дорівнює річному обсягу між Угорщиною та Ізраїлем.

Це не означає, що Туреччина не застосовує жодних санкцій щодо Ізраїлю. Наприклад, турки купують оптом безалкогольний напій, який вважається ізраїльським продуктом, і викидають його на вулиці. Інші продукти, звичайно, бойкотують або змушують бойкотувати. Крім того, франшиза кав'ярні, яка, як вважають, пов'язана з євреями, також стала мішенню, і її клієнтів залякують, щоб вони виливали свою каву та залишали приміщення.

На початку російсько-української війни принципів (принцип Росії полягає в тому, щоб переконати українців, що вони насправді росіяни), Туреччина постачала Україні безпілотники Bayraktar і тим самим водночас робила рекламу свого продукту та демонструвала прихильність до західних цінностей. Однак принциповість цілком дозволила Туреччині не брати участь у антиросійських санкціях. Натомість імпорт російської нафти та нафтопродуктів за зниженими цінами допомагає турецькій економіці. За оцінками, у 2023 році турецька економіка заощадить близько 2 мільярдів доларів на оплаті електроенергії.

Торгівля між країнами є дефіцитною для Туреччини, оскільки її імпорт із Росії становить близько 58 мільярдів доларів. Проте з початку війни турецький експорт до Росії зріс на 88%. Ця добра новина, на жаль, має гірку сторону. США підозрюють, що турецький експорт товарів подвійного призначення, які також можуть використовуватися у виробництві крилатих ракет, безпілотників і гелікоптерів, також збільшується. Ця підозра не робить Туреччину основним постачальником, оскільки Китай експортує 80% найважливіших товарів на російський ринок, але кілька турецьких компаній і осіб вже перебувають під санкціями США. Незважаючи на це, 25 листопада Туреччина і Росія заявили про збільшення загального обсягу торгівлі до $100 млрд.

Яєчна криза в Росії вже дала велику можливість зробити крок до цієї мети. Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що перші турецькі компанії почали експорт курячих яєць до Росії. За даними агентства, Туреччина щорічно виробляє близько 70 мільйонів курячих яєць і посідає у цій галузі дев'яте місце в світі. Це гарна новина для Туреччини, але погана для турецького народу. Згідно з цією інформацією, оскільки населення Туреччини становить 84,78 мільйона, вони вже мали менше яйця на рік на людину, а тепер їм доведеться їсти ще менше.

Цікаво, в якому світі ми жили, якби країни в принципі не мали будь-яких принципів.