Обʼєднані Ердоганом-2

Про блок "Народ" (Cumhur İttifak), лідером якого є чинний президент країни Реджеп Таїп Ердоган

У попередньому тексті про виборчі  альянси в Туреччині ми розповіли, з чого складається опозиційна коаліція "Нація". Сьогодні до вашої уваги аналіз блоку "Народ" (Cumhur İttifak), лідером якого є чинний президент країни Реджеп Таїп Ердоган. Власне президент очолює одну з партій блоку - Партію Справедливості і Розвитку, яка досі зберігає перше місце в рейтингах. Зараз її показник у межах 30-35%.

Уперше партія Ердогана перемогла 2002-го з показником 34%. Втім через те, що 10% бар'єр здолали лише дві партії, вона змогла отримати в Меджлісі ледь не конституційну більшість. Після того вона ще двічі вигравала вибори 2007 і 2011-го, і щоразу її відсотки зростали. Влітку 2015-го з результатом 40% ПСР вперше не змогла сформувати уряд, бо не отримала більшості в парламенті. До Меджлісу потрапили ще три партії, але жодної коаліції утворити не вдалося. Під час коаліціади в країні сталися кілька кривавих терактів, і на їхньому тлі восени 2015-го партія Справедливості і Розвитку  виграла вибори з рекордным результатом 49%. 

2018-го 42% ПСР ледь зберегли їй владу завдяки молодшим партнерам з партії Націоналістичної дії. ПНД і зараз головний партнер ПСР. Проте в націоналістів рейтинг нині менше 7%, тому навіть сума рейтингів наразі не дає їм більшості в майбутньому Меджлісі.

До свого блоку владна коаліція запросила ще три партії.

Партія Великої Єдності виникла 1993-го, відколовшись від націоналістів. Її харизматичний лідер Мухсін Язиджиоглу 4 рази обирався до парламенту. 2009-го він загинув у загадковій авіакатастрофі. Гелікоптер розбився у горах, а допомога надійшла лише за дві доби. Без Язиджиоглу партія жодного разу не змогла провести власних кандидатів до парламенту. Її чинний лідер Мустафа Дестіджи пройшов до Меджлісу 2018-го за списком Ердогана, а в деяких муніципалітетах центральної Туреччини партія має кілька депутатів і мерів невеликих міст.

Партія Нового Добробуту. Назва є відсилкою до партії Добробуту - першої ісламської партії, що перемогла на виборах в Туреччині 1996-го і сформувала уряд на чолі із засновником Неджметтіном Ербаканом. Той уряд пішов у відставку під тиском воєнних. Партію заборонили. А Ербакан згодом заснував партію Щастя, яка наразі перебуває в опозиційній коаліції "Нація". Натомість син покійного Ербакана - Фатіх Ербакан - кілька років тому створив Партію Нового Добробуту. Рейтинг партії 1-2%. Ербакан-джуніор хотів висунути свою кандидатуру в президенти цього року, але вже після старту кампанії домовився з Ердоганом: Партія Нового Добробуту йде під дах Партії Справедливості і розвитку. Кільком її кандидатам дадуть місця в прохідній частині ПСР. Партія Нового Добробуту висунула Ердогану умову - скасувати деякі норми Кримінального Кодексу про домашнє насильство. Нагадаємо, що два роки тому Ердоган вже вивів Туреччину зі Стамбульської конвенції. На закиди опозиції він відповідав, що внутрішні закони країни набагато ліпше захищають жінку. Тепер його маленькі, але більш проісламські партнери вимагають повної відмови від зазіхань на право чоловіка "виховувати жінку на свій розсуд згідно з правилами релігії".

Найнесподіваніший партнер влади на виборах - HÜDA PAR (партія Вільної Справи). Вона виникла 2012-го, і її лідери де факто мешкають на Південному Сході в Бінгьолі і Батмані.

Партія складається винятково з курдів, але є запеклим ворогом популярної прокурдської Партії Демократії Народів. ПДН подає себе як ліва світська партія, що захищає права курдів, нацменшин, жінок, профспілок, ЛГБТ+. 

Тоді як HUDA PAR наголошує, що є ісламською партією.

Більшість її чинних лідерів пов'язані з курдською Хізбаллою (не плутати з ліванською шиїтською Хізбаллою). Курдська Хізбалла активно діяла в 1990-х, і на її совісті сотні політичних вбивств. Турецька влада зачистила курдську Хізбаллу на початку 2000-х. Тим не менше більшість місцевих аналітиків вважають HÜDA PAR  політичною вивіскою колишніх терористів з курдської Хізбалли. Партія не має серйозної підтримки  навіть в курдських регіонах, але її потужна сторона в іншому - партійний актив складається з кількох тисяч кремезних чоловіків, які добре пораються зі зброєю.

Всіх цих дрібних партнерів партії влади об'єднує політичний Іслам, євроскептицизм і радикально негативні погляди на світській устрій Туреччини.