«Руки на пузі лежать, в вєну складно тепер попадать»: хто іще, крім СБУ, убив Киву

«Мертва змія не сичить, не щебече здохлий пінгвін, мертвий Ківа лежить і не може вживать кокаїн. Навіть амфетамін, кодеїн, тебаїн і морфін. Руки на пузі лежать, в вєну складно тепер попадать, Ківа лежить і канабіс не може смоктать. Навіть в дьосна Ілля вже нічого не може втирать!».

Ось таку бридку, підлу пісню на кістках придумали українські фашисти за мотивами мученицької смерті духовного лідера Росії Іллі Киви: «Ай-яй-яй, убили Киву, убили Киву, убили» ну й тому подібне, бридко, якщо чесно, навіть цитувати, особливо там де кінець кінцем «навіть мертвий Ілля просвірку ковтнув і пішов». Тому що, згідно з матеріалами слідства, отримавши по кулі у груди й голову, Кива й насправді деякий час ходив по лісу з криком «Я мєдвєдь!» і їв уявних їжаків-каратистів, поки не скінчилася дія барбітуратів, після чого, нарешті, упав і напустив навкруг себе калюжу. Слідство встановило, що це кров. Мозок і серце героя були не зачеплені, але цьому якраз ніхто не здивувався.

Не встигла «різана рана на скроні» прикінчити Киву, як усі наркомани Московської області оголосили полювання за його мощами (багато хто з них досі впевнений, що Кива - це гіганський мухомор), а СБУ почала хвалитися, що це вона убила Киву, убила. Проте ця заява повністю брехлива і є очевидною провокацією, тому що жалюгідна СБУ у порівнянні з могутніми російськими спецслужбами, які захищали фігуранта, не вартує й винюханого Кивою тюбика суперклею «Царскій». Окрім того, Кива вже давно помітив за собою стеження бобрів у плащах і вірменських кепочках, а це вже, як не крути, волохата рука Маргаріти Сімоньян.

Деякі кепкують з версії, начебто Киву вбила своєю тупістю особиста ерудитка Зеленського з особливих доручень Мар’яна Безугла: мовляв, не народилася ще людина, здатна перетупити самого Киву. Проте події останніх тижнів свідчать, що, по-перше, таки народилася, а по-друге, сам Кива після того, як пересів на речовини російського виробництва, став значно кмітливішим. Зокрема, багато хто вже належним чином оцінив той факт, що ще жоден глядач російських телепрограм за участю Киви не бачив, щоб Кива там хоча б раз показав свій член. А Кива просто знав, що все одно виріжуть! Тому й не ховав його взагалі.

Ось як, зокрема, вчинив розумник Кива, дізнавшись, що на нього йде полювання, - він покинув багатолюдну Москву з її купою ментів і камер спостереження і поїхав до глухої дєрєвні Супонєво. Там він щовечора ходив на одну й ту саму лісову галявину знімати свій член на телефон і записувати пророчі відео про те, що Зеленському кінець.

Здавалося б, що могло піти не так?

Примітно, що ніхто з мешканців диспансеру, в якому жив Кива, не чув пострілів. У лісі лунав лише топор дровосєка - здається, Кива когось від себе відганяв. Та сили скінчились, упав дровосєк. Так з’явилася версія, що Киву вбило ЛГБТ. Чи то воно зробило це за вказівкою своїх заокеанських хазяїв, чи це було уявне ЛГБТ, яке ганялося за Кивою кожного разу, коли він курив ковдру, - це вже не так важливо. Всі й так знають, що Ілля був дуже вразливий і схильний до навіювань. Кажуть, незадовго до смерті до його рук потрапила знаменита дитяча книжка Московської патріархії «Жить - родінє служить» з безсмертними цитатами типу «Кашу варі да в окопє умрі!» і начитався там усякого: «Краще ножиком у скроню, ніж залупу пхать в долоню», «Дві кулі в тіло - оце діло!», «Цюцюрку поправляти - у калюжі крові здихати»… Чи не забагато збігів з обставинами смерті популярного політика?..

Саме так. 

Ілля був дуже сміливий. Він не боявся навіть позувати на фото в шапці-вуханці з кокардою, за яку б Янукович кого захочеш у голову заточкою штрикнув, кажуть, великі гроші Киві пропонував за неї, але Кива лише сміявся, бо був тоді під солями. Така хоробрість могла його й згубити. Зокрема, старі люди розповідають, що того фатального дня Ілля уявив себе п’ятим винищувачем Су-35С, що супроводжував Путіна у польоті до Еміратів, ліг на курс поміж підмосковних берізок, аж тут хуяк, грізлі-дрони Путіну навперейми, американського типу, Ківа розуміє, що не встигає розчехлити свого шкіряного кулемета, йде на таран, співає пісню про раскудрявий кльон зільоний, ліст рєзной, спотикається об яйця, вибух!

Ось якого героя не вберегли. Ось який коптильник розуму погас! А те, що кажуть, буцімто насправді Кива сам себе убив за дозу, сплутавши з кимось іншим, так це, звичайно, нісенітниця. Занадто вже для цього він був розумний.

Василь РИБНИКОВ