Схожості та відмінності

Навіть якщо історія не повторюється на сто відсотків, все ж таки спостерігається схожість. Майже сто років тому світ також був розділений на дві частини. Але які паралелі заслуговують особливої уваги?

 

Нещодавно 17-річний українець Богдан Єрмохін отримав призов до лав російської армії. У 2022 році після окупації Маріуполя підлітка схопили російські військові та передали до Росії. Зрештою його передали до прийомної сім'ї і видали російські документи. За словами прийомної матері, Єрмохін відвідував літній табір для підлітків з окупованих регіонів України, в якому їм мали допомогти адаптуватися в Росії. У березні 2023 року він намагався втекти в Україну, але його зупинили російські прикордонники.

Його прийомна мати, яка має п'ятьох біологічних дітей і є опікуном ще щонайменше дванадцятьох, є гордою володаркою медалей за виховання дітей. Вона визнає, що виховання Єрмохіна проходило не без труднощів, особливо, як стверджує вона, коли він бігав за молодшими дітьми зі словами: «Я тебе з’їм, москалю!»  Проте вона вважає, що новобранці не беруть участь у «СВО». На щастя, її переконання не буде перевірено, оскільки з Росією досягнуто домовленості про його повернення на батьківщину. 

Хоча з часом цифри змінюються, за останніми оцінками, принаймні 20 000 українських дітей вимушено переміщено до Росії. 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт сумнозвісної російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової та президента Путіна через їх участь у цих викраденнях.

В історії є багато прикладів викрадення та усиновлення дітей своїми ворогами. Наприклад, під час набігу американські тубільці забирали дітей ворогуючого племені до своїх сіл і виховували їх як своїх.

Останнім і найбільш відповідним історичним аналогом російських злочинів є викрадення тисяч польських дітей “арійської” зовнішності нацистською Німеччиною. Нацистська ідеологія вважала цих дітей нащадками німецьких поселенців, і їм давали німецькі імена, змушували вивчати німецьку мову, а програма германізації була настільки успішною, що деякі діти жили й померли, вважаючи себе німцями.

Ідеологія формує поведінку націй. Як нацисти вважали, що кожна блакитноока дитина з відповідною формою черепа має німецьке походження, так само сьогодні російська ідеологія визнає українську національність частиною російської.

Президент Путін, який вважає себе знавцем історії, можливо, надихнувся аншлюсом Австрії нацистською Німеччиною для вторгнення в Україну. Хоча він намагається переплюнути Гітлера, сьогодні багато росіян, які вірили в його ідеологію, мають бути здивовані тим, що три дні «Спецоперації» розтягуються майже на два роки.

Навіть якщо історія не повторюється на сто відсотків, все ж таки спостерігається схожість. У минулому нацисти катували, ґвалтували та насильно депортували людей з окупованих територій. Сьогодні Росію звинувачують у таких самих звірствах. Хоча про експерименти над людьми та примусову працю ще не чути, Росія непропорційно залучає представників не російської національності до своєї війни в Україні. Наприклад, в окупованому Криму цього року було призвано 23 тисячі солдатів, і більшість повісток роздано в таких місцях, як мечеті, де кримські татари становлять більшість. Більше того, представників збіднілих етнічних меншин у самій Росії заманюють на роботу в якості найманців з перспективою отримання грошей.

Подібності можна побачити навіть у симпатіях і союзах Росії. Угорщина була членом держав Осі. Її нинішній президент Віктор Орбан є прихильником Росії і погрожує заблокувати допомогу ЄС Україні і ії членство в ньому. Спроби співпраці нацистів з мусульманським світом мають паралелі з сьогоднішніми російсько - іранськими відносинами. Країни Осі мали Японію як союзника на Далекому Сході, зараз Росія має тісні зв'язки з Китаєм.

Однак на цьому схожість з минулим закінчується. Сьогодні, хоча Китай допомагає президенту Путіну залишатися при владі, він не такий ворожий до Заходу, як Японія під час Другої Світової війни. Погіршення американсько-китайських стосунків прискорилося під час президентства Трампа, а спроба примирення відбувається під час президентства Байдена. Диявол ховається в деталях. Оскільки Китай не примушують йти назустріч, можна зробити висновок, що уподобання Росії та Китаю щодо президентства США не однакові. 

Останні спроби примирення США з Китаєм можуть не дати жодного позитивного результату в короткостроковій перспективі. Однак, хоча Росія і використовувала свій важіль впливу на Європу через домінування в енергетичних ресурсах, її агресія проти України призвела до її ізоляції від світової економіки.

З іншого боку, Китай використовує свої ресурси для проектів, які віддають перевагу інтеграції у світову економіку, як от ініціатива «Один пояс, один шлях» (BRI). BRI — це величезний інвестиційний проект на сухопутних маршрутах і морських мережах, що з’єднують китайську економіку зі світом. Проект може бути використано як боргову пастку, щоб управляти волею бідніших країн і як важіль впливу на кшталт російських енергетичних ресурсів. Однак на ці активи будуть накладені санкції, як і на заморожені російські кошти, або їх можуть націоналізувати. Крім того, Китай би виграв більше від свого впливу, якби не був ізольований від найбагатших економік Заходу.

Може здаватися, що Росія і Китай знаходяться на одній стороні гральної дошки, але ж мають різні підходи до гри. Російсько-українська війна може бути лише лабораторією для Китаю, де можна навчитися на помилках свого друга і припинити підтримку у зручний час.



















Prev

Деколонізація Криму. Чому це важливо для...

Next

ЦЕ НЕ ВАЖЛИВО, ЩО ВИ - СОБАКА...


Додати коментар