Наступ на Авдіївку

Оскільки німецькі ЗМІ тим часом розриваються між оголошенням війни в Україні другорядною у порівнянні з Ізраїлем і майже скаржаться на те, що 47-а мехбригада, оснащена Leopard-2, була передислокована в район Авдіївки,надаю відносно короткий апдейт щодо ситуації в районі Авдіївки (і так, "верхівці" німецьких експертів знадобилося лише близько тижня, щоб зрозуміти, що 47-а мехбригада більше не знаходиться на півдні Запорізької області).

Останні три-чотири дні ВС РФ проводили тактичну реорганізацію своїх підрозділів у цьому районі, перш ніж повернутися до наступальних операцій. Я вже згадував, що 114-та ОМБр була посилена 277-м стрілецьким полком: крім того, вона отримала частини 15-ї ОМБр. Крім того, вони підтягнули ще дві бригади, зокрема 21-шу та 55-ту ОМБр. Вони намагаються здійснити прорив у напрямку Степового. Далі в тил вони готують 90-ту танкову дивізію.

Тобто, це лише частина історії: найголовніша новина полягає в тому, що з 30 жовтня московські поліцаї намагаються імітувати операції ЧВК "Вагнера" в районі Бахмута минулої зими. Вони повернули на фронт частини колишніх підрозділів "Вагнера" і тепер об'єднують їх із загонами "Штурм-Z": засуджених, погано навчених, неналежно одягнених, зі зброєю в руках, а потім відправляють в атаку без належної авіаційної та артилерійської підтримки.

Безумовно, некомпетентність російських командирів на тактичному рівні досягла такого рівня, що всіма підрозділами "керують на відстані" генерали зі штабів, розташованих далеко від лінії фронту - очевидно, безпосередньо московські поліцаї в Москві. Вони віддають накази, включно з детальними інструкціями, щодо маршрутів і методів атак. Без достатньої розвідки або взаємної підтримки між різними підрозділами.

Ніяких кроків для евакуації поранених з поля бою не робиться (що ще більше збільшує кількість російських втрат), а що б не робили різні підрозділи в цьому плані - їм постійно перешкоджає українська артилерія, яка тим часом домінує на цьому полі бою. Як наслідок, так, втрати росіян регулярно сягають 60-70% особового складу.

Але, не робіть помилки: тактика ведення таких - неорганізованих, погано спланованих і заснованих на абсолютно нереалістичних припущеннях - атак, теж має свої результати. Не варто забувати, що вбивство, скажімо, 70 зі 100 російських засуджених, які атакують, не тільки коштує боєприпасів і часу, але й втомлює українських військових. А потім мало того, що залишаються живими ще 30, так ще 100 росіяни негайно відправляють в нову атаку. Як я вже оцінював у своєму останньому оновленні і згадував вище: тут тільки перевага української артилерії може мати вирішальне значення, поки вона отримує достатньо боєприпасів.

Крім того, поки російська артилерія виходить з ладу, її поступово замінює величезна кількість FPV дронів. Більше того, оператори російських FPV дронів стають дедалі кращими. За останні кілька днів вони підбили щонайменше по два "Леопарда-2" і Т-64, щонайменше один "Бредлі" і близько десятка інших бронемашин ЗСУ.

Саме таким чином росіяни до вчорашнього дня утримували не лише терикон, але й більшу частину території на північ від нього, вздовж усього східного боку залізничного валу. Сьогодні вранці з'явилася новина, що їм вдалося перетнути залізницю і вони наступають безпосередньо на Степове. Вони також близько до Авдіївського коксохімічного заводу, хоча ще не увійшли в середину: атаки майже не припиняються, і незалежно від того, скільки втрат вони несуть, як часто вони змушені відступати, росіяни все одно наступають у величезній кількості.

Це стосується північного флангу (в основному утримуваного українською 1-ю танковою, 47-ю і 59-ю мехбригадами).

Південний фланг (53-я і 110-а мехбригади) тримається трохи краще. Їм трохи легше, тому що вихідні точки для російських атак (насамперед, район Пісків) знаходяться в межах досяжності української артилерії.

Все це також є причиною того, що українці здійснили серію атак з РСЗВ/HIMARS на кілька російських складів пального і постачання далеко за лінією фронту, між Луганськом і Донецьком. Один з таких ударів також знищив батальйон 1251-ї мотострілецького полку з Чувашії, який перебував у процесі розгортання на фронті і втратив від 47 до 120 загиблими і пораненими.

Підсумок: пам'ятайте, що це лише початок цієї битви. Слід очікувати, що все стане набагато гірше - настільки, що дехто з українців вже запитує, чи зможуть вони взагалі втримати Авдіївку.

Але ж Україна має другорядний пріоритет у порівнянні з Ізраїлем. 

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.