Велика Війна. Стан на 15 серпня

Продовжуємо огляд австрійського військового експерта Тома Купера. Російський терор з повітря. Ситуація на фронті на східному та південному напрямках

Почнемо з аналізу повідомлень про ракетні удари останні кілька днів.

9 серпня українська сторона повідомила про три «кинджальні тривоги», тобто про три повітряні тривоги, викликані підняттям у повітря винищувачів МіГ-31К ВКС з авіабази Мачулище. Судячи з наявних звітів, перший із цих трьох включав спробу запуску, але ракета не була випущена. Причина незрозуміла (і я сумніваюся, що ми дізнаємося про це найближчим часом), але, схоже, або ракета вийшла з ладу, або у винищувача знову виникли проблеми з двигунами Д-30Ф6 (ВКС втратили як мінімум чотири МіГ-31 за останній рік, більшість із них через проблеми з цим типом двигунів).

11 серпня ВКС випустили чотири ракети «Кинджал» за цілями на північному заході України: одна була збита в районі Києва, але три долетіли: дві з них вдарили по авіабазі Королівка, під Коломиєю, на південний схід від Івано-Франківська, а третя потрапила до приватного будинку неподалік, внаслідок чого загинула дитина. Зважаючи на все, авіабаза Королівка - одна з передових оперативних баз 7-ї бригади ПСУ (ред. Повітряні Сили України), оснащених Су-24. За моїми даними, це, на даний момент, атака, що проникла максимально вглиб України, з використанням "Кинджалів" (Королівка знаходиться приблизно в 450 км на південь від кордону з Білоруссю).

12 серпня ПСУ повідомили про трьох збитих російських БПЛА «Шахед-136».

Ту-22М-3 літали над Азовським морем 13 серпня, але я не впевнений, чи запускали вони того дня Х-22 чи Х-32.

Рано вранці 14 серпня росіяни випустили 15 Шахедів-136 і 8 Калібрів у напрямку Одеси: ПСУ нібито заявило, що всі вони були збиті, але враження таке, що кілька ракет все ж таки пролетіли і завдали шкоди. Тим не менш, ходять слухи, що ПСУ отримали свій другий «повний» ЗРК MIM-104 Patriot (не скажу точно PAC-2 чи PAC-3, але, скоріш за все взагалі, комбінований): не здивуюся, якщо його розгорнули для оборони Одеси.

Учора з авіабази Оленья на Кольському півострові стартували вісім літаків Ту-95. Ракети Х-101/555, випущені ними через 5-6 годин, сьогодні вранці досягли своїх цілей на заході України. Вони завдали ударів по аеропортах Львова (повідомляється про шість вибухів), а також по Івано-Франківській та Старокостянтинівській авіабазах. За попередніми даними, ПСУ збили більшу частину ракет, що летять, але у Львові був удар по житловому будинку.

У свою чергу, ПСУ, схоже, здійснили ще одну серію ударів своїми Storm Shadow/SCAL-EG. Звіти вказують на удари по російських складах постачання в районі Джанкоя, в порту Бердянська та в районі Маріуполя (як повідомляється: в районі Хвилі під Маріуполем було завдано удару по російському штабу).

Так ще й:

- Призначений Росією «голова» Херсонської області три дні тому заявив, що ремонт Чонгарського мосту займе 1-2 місяці.

- вчора (14 серпня) рано-вранці ЗСУ заявили, що один Ка-52 ВКС був збитий над районом Бахмута.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Щодо ситуації в Куп'янську: незважаючи на те, що, як пояснювалося раніше, більшість російських підрозділів нездатна вести наступальні операції, дивно чути, що 1-а Гвардійська танкова армія (ГТА) здається відмовилася від свого наступу на Синківку з Первомайського на південно-західному напрямку. Їхні останні атаки, можливо, дали просунутися приблизно на 200 метрів, якщо взагалі дали, але ціною приблизно одного батальйону солдатів убитими чи пораненими. Ще раз наголошу: справа не в нестачі військ. У росіян достатньо військ у цьому районі. Навколо не лише 1-а ГТА, а й 6-а та 20-та загальновійськові армії, плюс частини XI військового комплексу. Вся 30-та Мотострілецька бригада, 2-а Мотострілецька дивізія, 4-а, 7-а і 47-а танкові дивізії дислокуються на північний схід і на схід від Куп'янська (проти трьох бригад ЗСУ). Але, схоже, їхні команди не можуть накопичити достатньо припасів та артилерії, а відповідні частини… без поняття: начебто це така маса військ з понад 200 основних бойових танків і десь у два-три більшою артилерією, а вони все одно не можуть просунутися.

При цьому повідомляється про особливо запеклу битву з… спробуйте вгадати: «Білогорівки». І ще десь між Лиманом, Сватовим та Кремінною.  Мовляв, ЗСУ «ще тримається», але ситуація «надзвичайно складна».

Враховуючи, що на всю Україну близько 100 Білогорівок, а між Лиманом, Сватовим та Лисичанськом можна знайти як мінімум чотири, я гадки не маю, про яку з них йдеться в даному випадку. Одна Білогорівка знаходиться на південний схід від Терного, і я сумніваюся, що поблизу є росіяни. Інша знаходиться на східному боці Серебрянського лісу та знаходиться під контролем Росії. Мені здається, була ще одна Білогорівка десь у районі Сватова, але зараз не можу знайти цю інформацію (і, як писав минулого тижня: вибачте, я не маю контактів там).

АПДЕЙТ: знайшов! Це «та сама» Білогорівка — «та, що на Сіверському Дінці», приблизно за 10 км на захід від Лисичанська.

Кліщівка. Росіяни розпочали механізовану атаку - чи то вчора, чи позавчора - цього разу в районі Андріївки. Вона було настільки "успішною", що вони втратили як мінімум три Т-90М і один Т-80БВ ще до перетину залізничної гілки. Можливо, тому 1-а ГТА, 2-а та 6-а ОА і т. д., що знаходяться північніше, вже навіть не намагаються просунутися.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП

Старомайорське/Старомлинівка. Незважаючи на те, що українці все ще були зайняті відновленням захопленої російської техніки з району Урожайного та розмінуванням цієї місцевості, вони продовжили свою наступальну операцію, просуваючись у Прутне та очищуючи поля на північ від Завітного Бажання. Але тут проблема: виявилося, що в ЗСУ не так багато місця для маневру в цій місцевості. Усі їхні спроби атакувати між Прутним і Завітним Бажанням (а їх за останні два місяці були проведені десятки) обернулися втратами та повідомленнями про м'який, болотистий ґрунт та величезні кількості мін. Тож, гадаю, підхід із Заходу на Завітне Бажання - це не просто не найкраще рішення, такий підхід категорично, ні в якому разі не допустимий. На сході є скупчення російських сил у районі Керменчика, зосереджене навколо їхньої 5-ї танкової бригади. Вони не поспішають залишати свої укриття та підтримувати піхоту через домінування української артилерії. Але саме це змушує мене припустити, що ЗСУ можуть спробувати їх викурити, перш ніж намагатися всерйоз атакувати Старомлинівку.

Роботине. Криваве місиво. Бойові дії тепер зосереджені на південній стороні (зруйнованого) села, з 65-ю механізованою бригадою на півночі та заході та 47-й зі сходу, а росіяниі затиснуті між ними. Не впевнений, однак, що це 65-а або Десантно-штурмовий батальйон «Скеля». Ситуація аналогічна тій, що була в Урожайному минулого тижня: залишки ВСРФ забилися в укріплені підвали, намагаючись протриматися як-небудь, але вони виявилися відрізаними від постачання та підкріплення, бо єдина під'їзна дорога перебуває під вогневим контролем українців. За останні кілька днів я бачив кілька жахливих відеозаписів, на яких російські солдати, відрізані від своїх підрозділів, скоюють самогубства (все знято українськими БПЛА): вони, мабуть, втратили будь-яку надію. Далі на схід та південний схід: українці відновили свій наступ на Вербове (зізнатися, не очікував цього) і трохи зміцнилися там. Вони також продовжують наближатися до Новопрокоповки, пробиваючись через 2-у лінію оборони росіян (“перша велика траншея”).

Олешки. Російські соцмережі гірко скаржаться на розширення українцями своїх плацдармів у районі Козачих Лагерів, на просування українців й на північні околиці Олешок, на відсутність авіаційної та артилерійської підтримки тощо. Українці взагалі мовчать про те, що там відбувається. Таким чином, вибачте, я досі точно не знаю, що саме там відбувається.

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням.