Ніколи ще у ролі терориста не виступала держава, а заручником - весь світ.

Запорізька АЕС – це літак, захоплений терористами. Бойовики пресують пілотів та пасажирів, старший виконує команди Центру та озвучує умови. У заручниках Європа та околиці, мета – капітуляція України. Сценарій відомий: бойовики проводять акції залякування, ватажок підвищує ставки, але ніхто не хоче вмирати.

Ніколи ще у ролі терориста не виступала держава, а заручником - весь світ.

Україна веде спецоперацію зі звільнення об'єкта як власник. Напевно, нам допомагають інші спецслужби, але й там немає ані спеціально підготовлених бійців та командирів, ані досвіду проведення операцій із подібною ціною рішень. Росія теж не має досвіду, що посилює ризик розвитку помилок і випадковостей у ядерну катастрофу.

Прогнозувати тут неможливо, тому я тільки розповім про механіку аби вас не вводили в оману чужі прогнози. Пошкодити реакторну установку снарядом, ракетою чи бомбою неможливо. Але можна зробити так, щоб вона вибухнула сама. Так можна вбити людину, наприклад, перерізавши їй артерію.

Операцію на ЗАЕС консультує Росатом, який має професіоналів дуже високого рівня. Це вони визначають технічні цілі, якими досягають політичних цілей. Багато об'єктів можна пошкодити для картинки майже без шкоди для роботи АЕС. Командовані до ЗАЕС фахівці виконують роль посередників між Росатомом та військовими, відстежують інформацію за місцем та вказують, куди можна стріляти. Вони не можуть керувати енергоблоком, але здатні оцінити дії оператора, віддати його під розстріл. Перед початком обстрілів вони йдуть у притулок, це багаторазово доведений факт. Тобто в РФ збудовано робочу вертикаль.

Україна такої вертикалі не має. Вищий начальник ЗАЕС – генеральний директор. Він може віддати команду зупинити блоки та загинути разом із ланцюжком виконавців та їхніми сім'ями: головний інженер, начальник зміни АЕС, НСБ, НСРЦ, ВІУР. Аби прийняти таке рішення, потрібна бетонна впевненість у тому, що воно єдине правильне. Є багато варіантів – і жодного позитивного. Хочете докладніше - почитайте Георгій Балакан, Микола Штейнберг, Ольга Кошарна у Facebook чи LinkedIN.

Складність завдання потребує консолідації найкращих фахівців. Потрібно створити та підтримувати “Аварійний план” - документ, який описує можливі сценарії, реагування на них у взаємодії зі Збройними Силами України, МВС, пожежниками та владою. На це завдання на Чорнобильській АЕС працював увесь СРСР: влада, наука, промисловість та фінанси, але цього не змогли зробити японці з Фукусімою. Впевнений, МАГАТЕ з радістю збере найкращих експертів і вони самовіддано працюватимуть над завданням.

Тепер подивимося, що стоїть на кону додатково.

По-перше, погуглить ціну електроенергії за кордоном та помножте на 6 блоків. Це понад 10 млрд євро на рік, на які у РФ вже визначено господаря. Навряд чи він готовий втратити таку суму, “щоб помститися”, або “зберегти обличчя”. Загрози перетворити ЗАЕС на ядерний попіл, звичайно, блеф для інформаційної війни. Кожну мету ретельно прораховують спеціалісти. Але коли гра йде на граничних ризиках, будь-якої миті щось може піти не так.

По-друге, ліцензований оперативний персонал для АЕС, який РФ будує за кордоном. Підготовка фахівця вимагає 10 років та 10 млн доларів, на ЗАЕС їх близько 150. За кордоном вони отримують від $4000, ми можемо їх втратити разом із можливістю запустити блоки після перемоги. Розумієте, чому бойовики першої ночі розстріляли тренажер ЗАЕС, де їх “виробляють” та підтримують?

Сьогодні на ЗАЕС працюють два блоки, чотири стоять. Але блок не може стояти “просто так”; поки в ньому є паливо – він виділяє тепло, яке потрібно відводити. Якщо цього не робити – теплоносій нагрівається з темпом 10…30 градусів на годину, потім википає, відбувається руйнування ТВЕЛ за сценарієм Фукусіми. Поряд з реактором знаходиться басейн витримки з відпрацьованим паливом, яке також нагрівається.Щоб цього не відбувалося, потрібна вода та електроенергія для насосів, а також допоміжна вода та насоси для її циркуляції. Ця “друга” вода знаходиться у 6 басейнах, вони заміновані та їх можуть по черзі підривати, піднімаючи ставки. Вибух трьох басейнів веде до повної втрати охолодження двох чи чотирьох блоків.

Блоки, що працюють потрібно спочатку зупинити. Для цього потрібна робота обладнання нормальної експлуатації. При втраті електропостачання його немає, зупинятися потрібно на аварійних насосах - це дуже складно, спричиняє відмови і пошкодження, які можуть перейти в проєктні та запроєктні аварії. РФ до останнього уникатиме такої ситуації, щоб не пошкодити віджатий “для себе” блок.

Особливий ризик – пожежі, характерні своєю непередбачуваністю. На блоці, що працює, достатньо водню аби вибухом підкинути дах машзала на кілька метрів. При цьому спрацюють клапани, від реву яких (більше 140 дБ) вибухнуть міни у всіх 6 басейнах. І це не єдиний тяжкий сценарій.

У мирний час командою “Пожежа” на АЕС виїжджала спочатку станційна пожежна команда, потім місто, район, область, суміжні регіони - сотні машин з розрахунками та іншої техніки, вмикались різні механізми забезпечення. Самі розумієте зараз нічого цього немає.

Якщо всі блоки стануть без особливих пригод, вибухів та пожеж, найвразливіше місце АЕС - електроенергія за власні потреби. Її можна отримати по 4-м лініях - тими самим, якими вона йде споживачам. Будь-яку з них можна розстріляти, повністю чи частково – залежно від завдання. 22.08.22 нам вивели з ладу одразу три лінії, їх відновили, але це може повторитися будь-якої миті. 

Аби  підключитися до своєї лінії, РФ потрібна перерва в роботі АЕС, яку легко влаштувати, трохи пошкодивши деякі вузли. Після підключення вони можуть обрубати решту  3 ліній - тоді ми не зможемо вивести з ладу останню, яка працюватиме на Крим і далі, куди протягнуть. Якщо втратити всі 4 лінії - тоді ми маємо 10 діб роботи дизель-генераторів на своїй солярці і ще 10 діб у запасі. Далі все залежить від того, чи вдасться відновити будь-яке електроживлення та підвезти солярку.

Уявіть, 6 блоків АЕС сидить на дизелях, підвезення солярки заблоковане, терорист вимагає беззастережної капітуляції із знущальними умовами, щогодини реально наближає Фукусіму і про це знають у будь-якій точці земної кулі. Все залежить від того, у кого не витримають нерви.

І все ж таки у нас є перевага. На нашому боці правда і світ готовий докласти будь-яких зусиль аби звільнитися від ролі жертви.

Ми можемо і маємо переграти терориста за рахунок колективного розуму. І все ж таки у нас є перевага.