Кордони на замках. Чому кримці не можуть в'їхати в Польщу та країни Балтії

Ухилитися від російської мобілізації кримчан закликали політики, громадські і релігійні діячі. Багато хто вирушив по захист до Європейського Союзу, але не всім вдалося туди потрапити.

 

Виданню UA SOUTH повідомили про десятки випадків відмови у в'їзді в ЄС громадянам України через вимушену наявність у них російських паспортів, і це тільки те, що вдалося з'ясувати. Адже багато хто боїться розповідати свою історію через побоювання проблем із російськими прикордонниками під час другої спроби виїзду. 

Двоє друзів, Арсен і Ремзі (імена змінено з міркувань безпеки) - кримські татари, громадяни України і вимушені власники паспортів країни-агресора. Відгукнувшись на заклик Меджлісу уникати мобілізації, вони покинули півострів наприкінці вересня. Вирішили проїхати через усю західну частину Росії аби потрапити на кордон з Естонією. 

Простояли на кордоні понад дві доби - і отримали відмову від естонських прикордонників. Причиною виявилося те, що на виїзді з Росії вони надали російські паспорти, а в'їхати в Естонію збиралися за українськими.

"Коли ми надали український закордонний естонцям, вони побачили, що відмітка про виїзд відсутня. Відповідно у нас 2 паспорти", - розповідає Арсен.

Виїхати за українськими паспортами кримчанам не дозволили б російські прикордонники. Вони роблять це навмисно, бо помічають в базі, що той, хто перетинає кордон, ще й громадянин Росії.

Арсен і Ремзі стверджують, що майже всіх кримчан, разом з якими вони їхали, не пропустили з тієї ж причини. І всі вони змушені були повернутися додому. 

Координаторка проєкту "Окупація очима підлітків" Наталя Лютікова розповіла UA SOUTH ще кілька подібних історій. До прикладу, 21-річна кримчанка Анна теж намагалася виїхати через Росію до Естонії. Дівчина вирушила до Євросоюзу з українським свідоцтвом про народження. Український паспорт Анна отримати не змогла. Спочатку не дозволяла мати, потім почалася пандемія ковіду, і адміністративний кордон між окупованим півостровом і материковою Україною зачинився. 

Спочатку Анну цілий день протримали на російському боці. Забрали телефон, відвели на допит, а коли нарешті випустили, естонські прикордонники відмовилися пропускати дівчину через її російське громадянство. 

Свою історію Анна виклала в листі українському консулу в Латвії та Представництву Президента України в Криму. Повертатися додому вона не хоче і вже понад тиждень перебуває в Росії, очікуючи вирішення проблеми. Представники української влади пообіцяли їй допомогти. ʼ

Наталія Лютікова стверджує: численні подібні випадки зафіксовано і на кордонах Росії з Литвою та Латвією. 

Тиждень тому з Криму виїхала сім'я з трьома дітьми. До кордону з Латвією добиралися три доби. Ще добу стояли на кордоні. Майже в усіх членів сім'ї на руках були українські документи, окрім молодшої дитини, яка народилася на 5-му році окупації. Латвійські прикордонники відмовили їм у в'їзді - в обох батьків були крім українських паспортів російські. 

Еліна і Сервер (імена змінено з міркувань безпеки) намагалися пояснити, що повернення додому загрожує батькові сімейства мобілізацією в окупаційну армію. Еліна говорила прикордонникам: "Я громадянка України, я прошу тимчасового захисту від Європейського Союзу у зв'язку з війною в моїй країні. Ми не винні, що нам насильно дали ці червоні паспорти".

Але їй відповіли: "Ми все розуміємо, але для нас ви громадяни Росії. Вибачте"

Сім'я була змушена виїхати в Москву до родичів. Звідти Еліна і Сервер із дітьми планують полетіти до Туреччини. За їхніми словами, не вдалося перетнути латвійський кордон половині кримчан, з якими вони їхали в одному автобусі. 

Про аналогічні інциденти на польському кордоні повідомляє Недім Усеїнов, представник Всесвітнього конгресу кримських татар у Польщі. 

На фейсбуці політик від імені Світового конгресу закликав пустити до Європейського Союзу українських біженців із Криму та нагадав, що люди насамперед переховуються від мобілізації до російської армії.

"Вони не шпигуни, не колаборанти і не зрадники!" 

КРИМСЬКИХ ТАТАР НЕ ДОПУЩЕНО ДО ПОЛЬЩІ. Учора Меджліс повідомив, а багато українських і кримськотатарських журналістів підхопили й поширили цю новину, що прикордонні служби в Польщі та країнах Балтії почали масово відмовляти кримським татарам у в'їзді до ЄС. Причиною може бути складність перевірки поглядів цих людей, а також у багатьох випадках відсутність актуальних українських документів. Шановні пані та панове, помилково і несправедливо застосовувати вищевказані критерії до кримських татар, для яких призов у російську армію неприйнятний. Уже кілька днів тисячі татар кочують Росією, намагаючись покинути країну. У Грузії на кордоні відбувається справжній армагеддон: довгі черги і призовні пункти російської армії, встановлені на кордоні. У Казахстані ситуація аналогічна, але людей все ж таки пропускають, за винятком того, що час очікування в чергах неприйнятний для родин із маленькими дітьми. Тому дехто їде через Білорусь до кордонів із країнами Балтії та Польщею, ризикуючи дорогою бути затриманим і переданим російському Міністерству оборони. Це драма величезної кількості чоловіків, жінок і дітей для цієї невеликої громади. Не пускати їх до Польщі, незважаючи на те, що вони є громадянами України, які рятуються від війни, - це порушення заяв, зроблених високопоставленими чиновниками під час візитів до Києва, з трибун Сейму і в заявах для ЗМІ. Це порушення політики солідарності польського уряду з Україною, яка бореться. Меджліс кримських татар і Всесвітній конгрес кримських татар вимагають аби біженців із Криму, які є громадянами України, пустили до Європейського Союзу! Вони не шпигуни, не колаборанти і не зрадники. Це люди, які вірні Україні та вірять у демократичну Європу, які хочуть безпеки своїх родин і відмовляються брати участь у війні на боці Росії".

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, на своїй фейсбук-сторінці пише про необхідність спільного розв'язання проблеми на рівні урядів України та держав, куди виїжджають кримські громадяни України. Зокрема пропонує створити Міжвідомчу робочу групу під егідою міністерств закордонних справ. 

Пізніше, під час зустрічі з Повіреним Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло, голова Меджлісу розповів про понад 2000 кримчан у Казахстані, які побоюються їхати до європейських країн через складну ситуацію з документами. 

Довідка: У коментарі статті  The Wall Street Journal аналітик "Крим SOS" Євгеній Ярошенко стверджує, що в одному з населених пунктів Криму 27 із 28 повісток до окупаційного військкомату отримали кримські татари. 

Правозахисники стверджують: усього за тиждень повістки отримали близько 20 тисяч корінних кримчан. Ухилитися від російської мобілізації мешканців півострову закликали чимало політиків, громадських і релігійних діячів.

Зокрема Таміла Ташева, Представниця Президента України в Криму, попросила "використовувати всі законні та "незаконні" методи для того “аби не бути мобілізованим". А мобілізацію назвала "цілеспрямованим геноцидом проти однієї спільноти". Крім того, на офіційному сайті відомства опубліковано рекомендації, як уникнути мобілізації. 

Меджліс кримськотатарського народу у своєму терміновому зверненні заявив про 80-90% кримських татар у списках на мобілізацію в окремих регіонах. І закликав виступити проти незаконного призову, категорично відмовляючись від вступу до лав окупаційної армії.

Сулейман Хайруллаєв, заступник Муфтія Криму, під час п'ятничної молитви закликав вірян уникати російської мобілізації будь-якими шляхами, а тим, кому це не вдасться, заявив: "Ви знаєте, в який бік стріляти!" 

Волонтери інтернет-групи "Координація Крим" повідомляють про погіршення ситуації на кордонах Росії з Євросоюзом для біженців з окупованого півострова. З ними погоджуються й українські волонтери в Польщі, додаючи, що литовські та польські прикордонники при ідентичних кейсах застосовують до кожної людини свій критерій відбору, і це ускладнює розуміння справжніх причин відмови.  

Про те, що роздача російських паспортів на півострові була фактично примусовою, неодноразово писали правозахисники. Зокрема, правозахисна організація "КримSOS" повідомляла про відмови роботодавців у працевлаштуванні (кримчан з українськими паспортами називали "іноземними співробітниками" і не брали на роботу), масові відмови в реєстрації місця проживання, проблеми з отриманням банківських послуг, медичної допомоги, реєстрації автомобілів. 

У 2014 році 300 тисяч кримчан відмовилися або проігнорували отримання російських паспортів. 

У 2016 році окупаційні суди Криму присудили штрафи від 35 тис. до 250 тис. рублів компаніям, які наймають на роботу кримчан тільки з українськими паспортами. 

У 2018 році фіксувалися випадки депортації кримчан без російського паспорта. 

Апогеєм примусової паспортизації став Указ Президента РФ від 20 березня 2020 року, який фактично позбавив громадян України права на власність земельних ділянок на анексованому півострові. 

 









Prev

Нові вибухи у Криму

Next

Блискучі пабєди, які приніс Росії Вялікі...


Додати коментар