Тривожна тенденція: росіяни збільшують використання планерних бомб. Головні події на фронті.

Аналіз військового експерта Тома Купера. Посилення повітряних атак РФ, битва за Донбас та Південь.

_{фото: Офіс президента України}

Ситуація вельми звичайна, але разом з тим і незвична.

Звичайно, що політика навколо цієї війни - незалежно від того, де вона ведеться (тобто від Москви через Київ, Варшаву, Берлін, до Лондона і Парижа, а потім аж до Вашингтона) - залишається суцільним безладом. Отже, ця частина є звичайною.

Але незвичним є те, як ведеться війна в Україні останніми днями. Я сиджу тут вже кілька днів, чекаючи на нові повідомлення про масштабні російські наземні атаки, але жодних новин не надходить. Натомість надходять повідомлення про бої 4-5-6 і більше днів тому, як наприклад, коли 92-а штурмова розгромила цілу російську механізовану штурмову групу, знищивши близько 16 танків і БМП, а також потіснивши близько 100+ орків в районі Кліщіївки. Дійсно, після тижнів інтенсивної активності та майже безперервних боїв, зараз відносно тихо.

Звісно, бої тривають - наприклад, росіяни продовжують намагатися наблизитися до Бердичів, Орлівки та Тоненького, на яке зараз, схоже, припадає основний тягар російських атак. Все це на захід від Авдіївки - але на місцях відбувається дуже мало великих штурмів. Натомість, більшість повідомлень стосуються атак з використанням планерних бомб, ракетних обстрілів та артобстрілів.

Вид спереду на російський винищувач-бомбардувальник Су-34, озброєний чотирма планерними бомбами УМПК на базі ФАБ-600М-62

Суми. За останні кілька днів було обстріляно багато сіл уздовж кордону. Місто Суми також: 6 березня два шахеди розбили там житлові будинки.

Чугуїв, на схід від Харкова, зазнав сильного удару від кількох ЗРК С-300, розгорнутих як балістичні ракети. Були пошкоджені численні житлові будинки.

Куп'янськ був обстріляний залпом з реактивної системи залпового вогню БМ-27 "Ураган". Знову ж таки, було пошкоджено багато житлових будинків: двоє людей загинули. Багато інших українських населених пунктів цього району також були обстріляні з планерних бомб, наприклад, Кислівка та Борова.

Далі на південь, на ділянці від Серебрянки через Кремінну до Бахмута, російські авіаудари були зафіксовані по Торському, Білогорівці, Серебрянці, Григорівці, Іванівському, Часову Яру, Кліщіївці, Костянтинівці, Андріївці, Дружбі, Торецьку. Позиції ЗСУ між населеними пунктами Спірне та Роздолівка, що на південь від Сіверська, також зазнали потужних ударів з реактивних систем залпового вогню.

Якщо це погано, то ситуація в районі Авдіївки-Шахтарська ще гірша: Очеретине, Уманське, Тоненьке, Красногорівка, Костянтинівка, Вугледар, і це лише деякі з тих, що стали мішенями для численних авіаційних бомб і щонайменше стількох же залпів з реактивних систем залпового вогню. У цьому районі також сильно постраждали населені пункти, розташовані за 10, 20 і навіть 40 кілометрів від них. Як бачите, в Покровськ 7 березня влучили чотири С-300, в Клебан-Бик до 4 УМПК, а також зазнали ударів селища Нью-Йорк, Андріївка, Новоукраїнка. Це також місце, де чотири дні тому сталося перше підтверджене влучання в українську пускову установку M142 HIMARS.

Певною мірою "логічно", що ця ділянка є найбільш уразливою, оскільки численні авіабази Росії - від Міллерово до Ростова і Таганрога, а потім Приморсько-Ахтарська - знаходяться відносно близько, а українська протиповітряна оборона на цій ділянці фронту є найслабшою з усіх можливих. І навіть якщо так: зусилля української протиповітряної оборони, спрямовані на те, щоб відігнати ВКС РФ (ред.: Повітряно-космічні сили РФ), коштували дорого. Підтверджені втрати включають більшу частину цілого ЗРК С-300, включно з радаром управління вогнем, три старі радари Р-18, щонайменше одну пускову установку NASAMS і десятки ракет.

Далі на захід українські позиції в районі Старомайорського зазнають сильних ударів касетних бомб МПК і УМПК, так само як і Роботине на передовій, і вже зруйноване попередніми авіаударами Мала Токмачка на північ від нього.

Правобережжя Дніпра також сильно обстрілюється - від Біленького Першого, через Нікополь, до Миколаївки, Херсона (місто і передмістя) та Олександрівки на узбережжі.

Далі на захід, в ніч з 7 на 8 березня був ще один шахед. Наскільки я памʼятаю, щонайменше 18 було збито лише в районі Одеси, щонайменше два на підходах до Миколаєва, в той час як одна керована ракета Х-59 і кілька С-300, розгорнуті як балістичні ракети, влучили в район Кіровограда.

Іншими словами: росіяни "дають українцям відчути" свою вогневу міць, тримають їх під зростаючим тиском і нав'язують виснаження. Тобто вони завдають неабияких втрат. За різними слухами, понад 20 українських військовослужбовців гинуть внаслідок таких обстрілів щодня. Понад 50 отримують поранення. Що б не робили Повітряні Сили України з усіма своїми заявами про збиті російські винищувачі-бомбардувальники, з 15 лютого ніякої кризи з того боку не спостерігається: навпаки, за повідомленнями, тільки за вчорашній день по українській стороні було скинуто понад 100 планерних бомб. Ця кількість, ймовірно, збільшиться найближчими днями, оскільки росіяни розробили комплект УМПК для своїх бомб ФАБ-1500М-54 калібру 1500 кг, включаючи близько 675 кг бризантних вибухових речовин.

Новітня версія комплекту УМПК для бомби ФАБ-1500M-54. Привертає увагу балістичний ковпак, що покриває передню частину зброї для покращення її аеродинаміки (бомби серії М-54 насправді є не чим іншим, як "аеродинамічно ефективними").

Для порівняння, ось фотографія з російської майстерні, де старі ФАБ-1500М-54 переробляють на планерні бомби УМПК. Чітко видно щонайменше чотири таких боєприпаси, в тому числі два на передньому плані, один висить під підйомником, коли робітники тримають його в руках, і один на задньому плані праворуч

Наразі незрозуміло, які літаки використовуються для розгортання такої важкої зброї. Наскільки мені відомо, Су-34 може нести принаймні одну (на жорсткій точці під центропланом, в "тунелі" між мотогондолами двигунів). Втім, дехто вважає, що УМПК з ФАБ-1500М-54 насправді розгортаються на бомбардувальниках Ту-22М-3. Достеменно відомо лише те, що з'явилися відеозаписи, на яких зафіксовано кінцеве пікірування принаймні однієї такої планерної бомби.

Зверху і знизу: два кадри з одного відео, що показують вхідний УМПК з боєголовкою ФАБ-1500M-54, а потім її вибух

Це, в свою чергу, дає зрозуміти, що розширення української протиповітряної оборони - і її повної і довготривалої ефективності - ще попереду.

9 березня московські поліцаї оприлюднили відео, на якому, як вони спочатку стверджували, було зафіксовано влучання в колону транспортних засобів, включаючи низку машин, пов'язаних із зенітно-ракетним комплексом С-300.

Згодом вона була "модернізована" до "ЗРК Патріот".

На відео можна побачити колону з чотирьох вантажівок, схоже, однотипних, разом з низкою менших, різних транспортних засобів:

Цілком можливо, що принаймні дві або три вантажівки в центрі колони були з пусковими установками.

За мить вся колона була знищена одним влучанням. За повідомленнями росіян, це була балістична ракета "Іскандер" (інші стверджують, що це була реактивна система залпового вогню БМ-30 "Смерч" калібру 300 мм):

Тим часом з'явилося відео після, і ось кілька кадрів з нього:

Я не впевнений на 100%, що саме було підбито, але схоже на те, що це була САУ та дві чи три пускові установки М901 із ЗРК МІМ-104 (або дві пускові установки та машина ПТРК з електрогенераторами), тобто частина батальйону "Патріот".

Що мене дивує, так це те, що українську колону обстрілюють, коли вона де-факто "рухається". Таке трапляється вкрай рідко. І, згідно з неофіційними російськими джерелами, ця колона була обстріляна десь в районі Сергіївки, приблизно за 80 км на схід/північний захід від Донецька.

У поєднанні з тим фактом, що росіяни вважали "вартим уваги" поцілити по такій колоні ракетою "Іскандер" (що, між тим, трапляється дуже рідко), змушує мене думати, що це міг бути один з підрозділів 138-ї зенітно-ракетної бригади, виявлений російськими БПЛА під час передислокації на наступну вогневу позицію.

Звичайно, поки що це залишається непідтвердженою інформацією. Нам доведеться почекати і подивитися, чи з'являться якісь додаткові подробиці - незалежно від того, з чиєї сторони.

Якщо виявиться, що це був елемент одного з українських ЗРК "Патріот", це стане чудовим прикладом російської тактики пригнічення української ППО: незалежно від того, наскільки "оцінюється", що це не так, ВКС РФ проводять подібні операції. Ми просто не знаємо про їхні наслідки, тому що українці ніколи не підтверджують і не заперечують, чи влучають у щось російські протирадіолокаційні ракети (і це добре, тому що ніхто не хоче розповідати росіянам, що з їхньої тактики і зброї працює, а що ні). Перш за все, росіяни - майже завжди - поєднують операції ВКС з операціями ГРУ (військової розвідки), артилерії та БПЛА.

Нарешті, набагато простіше і швидше доставити один "транспортер-переносник-пускову установку" (ТПУ) для "Іскандера" (або БМ-30) на відповідну вогневу позицію, ніж провести інструктаж екіпажів і підготувати цілу ударну групу бойових літаків для виконання цієї задачі. Думаю, про це варто пам'ятати і фанатам клубу "дайте Україні F-16".

ДОПОВНЕННЯ

№ 1

7 березня українські військово-повітряні сили, схоже, завдали дуже точного удару по одному з російських передових штабів. Район, про який йдеться, не згадується. У свою чергу росіяни 8 березня ввечері заявили, що український МіГ-29 був збитий в районі Покровська, приблизно в 60 км на схід від Донецька, і відеозапис, з якого було зроблено це повідомлення, схоже, підтверджує цю заяву:

Для довідки: про останній український МіГ-29 було заявлено Москвою 5 березня, але як про збитий в районі Миколаєва, ймовірно, їхніми МіГ-31 або Су-35, які використовували ракети Р-37М дальнього радіусу дії "повітря-повітря".

№ 2

Українці збили один з російських ЗРК "Бук"/СА-17 "Телар".

№ 3

Згідно з повідомленнями в російських соціальних мережах, 8 березня по авіабазі Таганрог вдарило щось українське. Спочатку повідомлялося про пошкодження одного літака А-50, який стояв там більше тижня: тим часом ця інформація була оновлена на "знищений".

Якщо це правда, то так: за моїми підрахунками, у ВКС РФ залишилося всього 6 або 7 А-50У і А-100.

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням

‍Том Купер