Успіхи ЗСУ на Донбасі та атаки в Криму. Оновлення на фронті

Австрійський військовий експерт Том Купер пропонує вашій увазі короткий огляд подій за останні кілька днів

ПОВІТРЯНА/РАКЕТНА ВІЙНА

9 вересня російські військові склади під Старим Кримом та Феодосією були "чимось" уражені.

10 вересня росіяни випустили по Україні 33 "Шахедів": заявляється, що 26 з них були збиті.

11 вересня росіяни випустили ще 11 "Шахедів": заявляється, всі 11 були збиті ПСУ (ред. Повітряні Сили України). Також відомо, що вони випустили одну ракету Х-31П і одну ракету Х-59 зі своїх Су-34. Я припускаю, що саме одна з останніх двох вивела з ладу український радар раннього попередження СТ-68У під Криворіжжям, що в Донецькій області приблизно за 70 км від лінії фронту.

Приблизно 5-6 днів тому (щоправда, офіційно: "11 вересня") українські спецпризначенці повернули морські нафтові вишки "Бойка" у Чорному морі, на схід від острова Зміїний. Вони були захоплені росіянами ще у 2014 році і допомагали їм контролювати значну частину повітряного простору над північно-західною частиною Чорного моря.

У ніч з 11 на 12 вересня кілька українських безпілотників, схоже, вразили цілі в районі Курська і Рильська. Однак те, як закінчилося 12 вересня, було "видовищно" - принаймні для України, її військово-повітряних сил і для більшої частини населення Севастополя (меншою мірою для моряків Чорноморського флоту Росії). Використовуючи ракети Storm Shadow або SCALP-EG, ПСУ влучили в район двох доків у порту, знищивши десантний корабель "Мінськ" (класу "Ропуха") і підводний човен класу "Кіло" Б-237 "Ростов-на-Дону" ("знищивши", тому що я сумніваюся, що росіяни можуть відремонтувати будь-який з них за допомогою місцевих засобів). Існують суперечливі повідомлення про використану зброю: одні говорять про протикорабельні ракети "Нептун", модифіковані для наземних атак, інші - про "Storm Shadow". Я схиляюся до останньої версії лише через дальність польоту: на мою думку, зброя, про яку йдеться, була повітряного базування. Storm Shadow/SCALP-EG запускається з повітря, а Нептун - ні. Московські поліцаї підтвердили "ушкодження", "двоє загиблих і 26 поранених", але не більше того.

Приблизно в той же час росіяни випустили серію з 44 "Шахедів": 32 були збиті, але решта пролетіли. Більшість з них вдарили по зерносховищах навколо Ізмаїла. У Київській області один з них влучив у склад боєприпасів у Рокитному.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Куп'янськ-Сватове. Цей великий російський наступ між Сергіївкою та Новопрокопівкою, можливо, просунув ВС РФ на 100-500 метрів, але не набагато більше. По суті, дві їхні бригади і два танкові полки наштовхнулися на українські 43-у мехбригаду і 68-й єгерський полк, і були розбиті вщент. Шкода тільки, що більшість знищених російських Т-80 і БМП залишилися за їхньою лінією, і тому фото і відео їхніх уламків дуже мало. Гадаю, з цим на деякий час все затихне, адже тим часом у ВС РФ зайняті відновленням підрозділів розгромленої за останні два місяці 41-ї ОМСбр та заміною їх на новостворену 25-ту ОМСбр.

Кремінна. По суті, з моменту виведення і передислокації підрозділів ВДВ з цього району, українці роблять невеликі, повільні кроки вперед через Серебрянський ліс. Одного дня вони просунулися на 100 м, іншого - на 50 м. Росіяни обмежилися тим, що підпалюють залишки лісу запалювальними сумішами.

Бахмут.Південь. Незрозуміло, чому досі з'являються повідомлення про "російські атаки" в цьому районі (принаймні, в соцмережах), адже російська сторона фронту дуже затихла після провалу їхніх контратак, близько тижня тому. Таким чином, 3-тя і 5-та штурмові бригади ЗСУ змогли повністю убезпечити, зачистити і сильно укріпити Кліщіївку і Андріївку за останні кілька днів, а потім працювати над подальшим розширенням своїх плацдармів на схід від залізничного валу. У Курдюмівці точно не відомо, хто контролює ситуацію, відомо лише, що російські 11-а ВДВ і (те, що залишилося від неї) та 72-а ОМСбр зазнали там втрат за останні кілька днів.

Авдіївка. 8-9 вересня 53-тя ОМСбр зробила дещо "дійсно несподіване" і розпочала наступ на російські позиції в Опитному та Спартаку, на південь від міста та на північних околицях (повністю зруйнованого, ще з 2014 року) Донецького міжнародного аеропорту. Спочатку відволікаючий удар був нанесений по 287-й ОМСбр (одному з колишніх підрозділів "ДНР") у Спартаку, завдавши їй значних втрат. Потім, за підтримки не лише своїх, 53-тя атакувала 1439-ту ОМБр в Опитному, змусивши її панічно відступити. Російська артилерія в аеропорту помилково прийняла це за український наступ і відкрила вогонь, вбивши десятки втікачів-росіян. Відтоді в Опитному тривають бої: станом на сьогоднішній ранок місто ще не було повністю під українським контролем.

На скільки я знаю, це, нажаль, максимум, на якій українцям вдалось продвинутись. Тим часом, росіяни перекинули всі можливі підкріплення з 6-7 різних бригад і полків, щоб стабілізувати свою лінію фронту - і українцям не вистачає бронетехніки, необхідної для більшого прориву. Як вже неодноразово говорилося: вони можуть просуватися лише зі швидкістю своєї піхоти, що залишає росіянам достатньо часу для перекидання підкріплень і створення нової лінії оборони. Мені дуже шкода, що українці не виділили ще 2-3 бригади, щоб підтримати цю атаку сильнішим натиском на російську 111-ту окрему мотострілецьку бригаду в Пісках: такий "кліщовий" натиск 

міг би завдати росіянам у Водяному великих неприємностей, адже вони були б повністю захоплені зненацька. Принаймні, було "приємно" бачити, що місцевий командир ВС РФ втратив контроль над боєм на ранній стадії.

УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП

Якщо говорити про цю ділянку фронту, то для мене останні кілька днів були чимось на кшталт "днів невизначеності". Гадаю, українські війська пережили їх як дні сильного тиску. Причина в тому, що за останні два тижні росіяни перекинули щонайменше чотири підрозділи ВДВ для відновлення розбитої 58-ї ОМБр. І хоча багато "десантників" цих частин є резервістами, вони все одно на порядок краще підготовлені, ніж те, що залишилося від ВС РФ на сьогоднішній день. Загалом, ЗСУ відреагували жорстокими артилерійськими обстрілами. З того, що я чув, деякі артилерійські підрозділи випустили більше снарядів за перші 10 днів цього місяця, ніж за весь червень, наприклад.

Старомлинівка. Присутність "ДНР" найбільше відчули на собі бійці 23-ї ОМСбр у Приютному: саме вони допомогли залишкам російських 60-ї ОМСбр і 349-ї ОМСбр витіснити українців із селища в польові укріплення на північ і захід від нього.

У Завітному Бажані українська морська піхота не здійснила жодних подальших просувань за останні кілька днів.

Разом з тим, свіжі війська ВДВ не допомогли російському гарнізону в Новодонецькому: він зазнав значних втрат від тристоронньої української атаки, і тим часом відтиснений на південну сторону цього селища - плюс під тиском із заходу і навіть південного заходу (тобто майже відрізаний). Далі на схід українці (35-та бригада морської піхоти) розширили свій плацдарм над річкою Шайтанка в районі Новомайорського і витіснили 131-шу і 1466-ту БМП в центральну і південну частини цього села.

Роботине-Вербове. 8-9 вересня росіяни провели контратаку на південний захід від Роботиного, але її було відбито. В іншій контратаці вони заявили про "великий успіх" на північ від Вербового, коли вони контратакували 118-ту мехбригаду і повідомили, що зайняли там близько 2,5 полів. Однак, чи дійсно вони щось відвоювали, неясно.

Тим не менш, цих двох контратак було достатньо, щоб сповільнити просування українців, і, таким чином, про "просування" з цього району не так вже й багато можна повідомити. Останнє, що я чув,

- 47-а мехбригада просувається до Копані;

- 46-а повітряно-десантна була в перших будинках північної Новопрокопівки; можливо, в перших будинках східної Новопрокопівки також і продовжувала просуватися від 1-го протитанкового рову в південному напрямку, в бік висот 162, 166 і 169, на схід від Новопрокопівки.

- 82-а повітряно-десантна просувається до Вербового (хоча, можливо, була змушена вийти з його центру), проти 247-го ВДВ і 417-го розвідувального полку.

На сьогодні це все: сподіваємося, що в найближчі два дні встигнемо зробити "набагато більше". 

Текст публікується з дозволу автора. Вперше опублікований за посиланням. 

Том Купер