Кінець «ердоганоміки»?

Президент Туреччини продовжує дивувати світ різкими змінами у зовнішній політиці та економіці своєї країни. Минулого тижня він звільнив ще кількох суперечливих фінансових радників, які були уособленням його неортодоксальної монетарної політики. А нова очільниця Центробанку вперше виступила перед камерами з детальним звітом щодо ситуації в турецькій економіці та планів з її стабілізації.

фото: liter.kz 

Призначення нового, «технократичного» кабінету Реджепа Таїпа Ердогана та прозахідні імена в економічному блоці уряду викликали обережний оптимізм. Втім, у багатьох експертів все ще залишалися сумніви щодо того, як далеко зайде турецький президент у цьому «розвороті на Захід». Головне питання – чи готовий Ердоган, відомий своїми непохитними намірами «боротися з банківським лоббі» до останнього долара в казні, відмовитись від ручного управління Центробанком та експериментів із заниженням облікових ставок і віддати економіку країни у руки професіоналів.

Від успішності цих кроків і правильності кадрових рішень залежатиме не лише доля турецької економіки, а й політичне майбутнє самого Ердогана і його Партії справедливості та розвитку, яка вже почала активно готуватися до вкрай важливих місцевих виборів 2024 року. 

Тож, що стоїть за новими призначеннями та чого слід очікувати від нових обличь в уряді Ердогана?  

Повернення до витоків

Реформа економічного блоку розпочалась одразу після президентських виборів з призначення на посаду Міністра казначейства та фінансів Мехмета Шімшека. Громадянин Британії та Туреччини курдського походження, він розпочинав свою кар’єру у Лондоні головним економістом, відповідальним за регіон Європи, Близького Сходу та Африки, у Merrill Lynch (один із лідерів світового інвестиційного банкінгу). Весь цей час він жив у Британії, Нью-Йорку та європейських столицях і водночас співпрацював із турецькою владою, консультуючи перший уряд Партії справедливості та розвитку. У другому уряді Ердогана, 2009 року, Шімшека вперше призначили на посаду міністра фінансів. Саме Шімшек сформулював фіскальну політику, яка допомогла Туреччині швидко оговтатися від світової фінансової кризи 2008 року, а пізніше став головним архітектором турецького «економічного дива» початку 2010-х років. За майже 10 років (на посадах очільника Мінфіну та віце-прем’єра, відповідального за економічний блок) він здійснив далекосяжні реформи, заснував Раду податкового аудиту, спростив податкові правила, розширив права платників податків і суттєво зменшив тіньову економіку. Сьогодні його ім’я справедливо називають найкращою музикою для вух західних інвесторів і жартують про його «заспокійливу» дію на фондові ринки.

Мехмет Шімшек

«Ортодоксальна» фінансистка з Манхеттена

Не менш цікавою є і постать нової Голови Центробанку – першої жінки на цій посаді Хафізе Гає Еркан. Випускниця Прінстонського університету та Гарварду, вона є експертом у галузі управління ризиками. Після декількох років у Goldman Sachs (одна з найбільших інвестиційних компаній у США та світі зі штаб-квартирою у Нью-Йорку) і ювелірному гіганті Tiffany & Co, Хафізе-ханим провела майже вісім років у американському First Republic Bank. У липні 2021 року вона була призначена одним із головних виконавчих директорів, а наприкінці того ж року звільнилася з банку – ще до початку масового відтоку інвесторів.

Еркан – вже п'ятий очільник Центробанку Туреччини з 2019 року. До неї цю посаду обіймав лояльний Шахап Кавджиоглу, готовий беззаперечно виконувати вказівки «згори» та планомірно переводити країну на рейки «ердоганоміки». Після звільнення з ЦБ він був призначений головою Ради з банківського регулювання та нагляду (BDDK) – органу із значними повноваженнями у сфері контролю за кредитними потоками, що викликало багато запитань щодо готовності влади до реальних змін у цій сфері.

Хафізе Гає Еркан

Низький старт

До призначення Кавджиоглу Ердоган звільнив трьох керівників ЦБ, які не продемонстрували достатніх успіхів у втіленні його неортодоксальної монетарної політики. 

Востаннє Центробанк Туреччини підвищував облікову ставку навесні 2021 року, після чого президент послідовно «штовхав» Центробанк до зниження ставок, віддаючи пріоритет зростанню, інвестиціям та експорту. Під тиском влади за два роки ставку турецького Центробанку було знижено з 19% до 8,5% - всупереч всім законам економіки і очікуванням ринку.

Зниження ставок на тлі зростання інфляції призвело до валютної кризи, яка у свою чергу лише підштовхнула падіння ліри, внаслідок чого восени 2022 року інфляція офіційно досягла 24-річного максимуму в 85,5% (за неофіційними даними - перевищила 100%). Резерви центрального банку були виснажені, оскільки їхня суттєва частина (щонайменше $23 млрд, за даними Financial Times) була витрачена на стабілізацію обмінного курсу ліри на тлі різкого зростання попиту на валюту. 

В такому стані економіку отримала нова команда Шімшека, яку в світі напівжартома називали чи то «смертниками», чи то економічними «спецпризначенцями», з цікавістю очікуючи на їхні перші рішення.

Чим гірше, тим краще?

Минулого тижня нова очільниця Центробанку Хафізе Гає Еркан пройшла «бойове хрещення», вперше з’явившись перед камерами з детальним звітом про поточну інфляцію. Вона виступила з переконливою презентацією, заснованою на конкретних даних, а не політичних лозунгах, і сама відповіла на кожне запитання, не уникаючи несподіваних та жорстких закидів журналістів. 

Wall Street Journal наводить спогади колег Еркан по роботі у First Republic Bank: «Дані не викликають заперечень. Будь-яка позиція має бути підкріплена силою чисел» - любила повторювати вона на щотижневих нарадах. Її головними мантрами були «депозити, депозити, депозити» та «перевірка, перевірка, перевірка», - кажуть колишні колеги. Схоже, в Туреччині Еркан збирається дотримуватись того ж принципу.

Вперше за тривалий час голова ЦБ подвоїла очікування щодо показників інфляції на кінець року (до 58%) – і вперше за тривалий час робота Центробанку отримала максимально схвальні відгуки як від турецького бізнесу, так і від міжнародних інвесторів та фінансистів. Для фахівців ці болючі кроки – ознака «повернення до нормальності». Криза, що свідчить про правильність діагнозу та близьке одужання економіки. 

Цікаво, що і серед пересічних громадян, які мали би обуритись «погіршенням» економічної ситуації, настрої цілком оптимістичні. Для прихильників чинної влади слово президента – закон, а будь-які кадрові призначення – апріорі правильні. Для опозиції – це давно очікувані кроки, яких вимагали ще задовго до виборів. Багато з нинішніх імен урядовців економічного блоку можна було би легко уявити на тих самих посадах і в «опозиційному» уряді, в разі перемоги на виборах Кемаля Киличдароглу. 

Місія (не)можлива: покращити фондові індекси, не обваливши політичних рейтингів

Нова команда Шімшека є прихильницею поступового підвищення відсоткових ставок.

Але перед нею стоїть непроста задача: Центробанк прогнозував інфляцію на кінець року на рівні 58%, а базовий рівень облікових ставок (вже після перших рішень щодо їх підвищення) становить лише 17,5%.

Джерела, наближені до влади, говорять, що однією з умов Шімшека до того, як він пристав на численні пропозиції Ердогана очолити зруйновану попередниками економіку, була повна незалежність Центробанку у прийнятті рішень і своя команда. 

Судячи з перших кроків, Ердоган дотримався своїх обіцянок. 

Втім, попереду – важливі місцеві вибори, на яких правляча партія планує «відібрати» у опозиції ключові міста – Стамбул, Анкару та Анталію. Тож, боротися з інфляцією доведеться з урахуванням політичних реалій. Схоже, що і Шімшек буде змушений виконати свою частину домовленостей: подейкують, що міністр фінансів обіцяв Ердогану не підіймати облікові ставки вище 25-30%.

На нещодавній презентації Хафізе Еркан підтвердила, що буде поступово підвищувати ставки і натомість зосередиться на фіскальній та фінансовій дисципліні, вибірково скорочуючи кредити та позики, а також посилить ринок, зменшуючи готівку, доступну для споживачів.

За її словами, вихід з кризи може забезпечити лише «комплексний підхід». Це свідчить не лише про системність мислення нової команди, але і про руйнівні наслідки «ердоганоміки», які неможливо подолати, зосередившись лише на одній проблемі.

Кадри вирішують все

На цьому тижні Туреччину сколихнула ще одна новина – неочікувано для всіх. Ердоган звільнив ще трьох заступників голови Центробанку, відомих своєю вірністю президенту та мантрі про те, що «низькі процентні ставки спричиняють низьку інфляцію».

На зміну їм прийшли Джевдет Акчай, відомий і досвідчений банкір; Фатіх Карахан, колишній радник Федеральної резервної системи (центральної банківської системи США) і головний економіст Amazon; і Хатідже Карахан, радниця Ердогана, яка є професором економіки та дотримується ортодоксальних монетарних поглядів.

Джевдет Акчай

Хатідже Карахан 

Призначення на керівні посади Центробанку талановитих фінансистів і професійних менеджерів, а не лояльних до влади виконавців, означає, що Шімшеку таки вдалося привести за собою свою команду. Багато турецьких спостерігачів сумнівалися, що таке може статися. Втім, Ердоган продемонстрував готовність «розв’язати» руки Шімшеку – в обмін на збільшення притоку західних інвестицій, фінансування потреб країни та виконання передвиборчих обіцянок зі збільшення зарплат і соцвиплат.

Фатіх Карахан разом з сімʼєю повертається з США до Туреччини 

Прагматизм понад усе

Розвороти на 180 градусів не є новиною у зовнішній політиці чи економіці Туреччини. Ердоган – прагматичний політик. Він може змінювати погляди, робити висновки та запозичувати ідеї інших, якщо це найкраще відповідає його поточним задачам чи допомагає перемогти на наступних виборах.

І в цьому – головний секрет його понад двадцятирічного перебування при владі. 

На відміну від опозиції, яка танцює на граблях вже не перший рік, Ердоган вміє вчитися на своїх помилках. 

Телевізор допоміг виграти президентські вибори 2023 року, хоч і у другому турі та з мінімальним відривом. 

На місцевих виборах 2024 року цього може бути недостатньо. 

Тож, час подбати про холодильник.