Ціна російсько-української війни для турок

Про причини і наслідки кризи нерухомості в Туреччині розмірковує Осман Пашаєв

Туреччина не може впоратися із кризою нерухомості. Кожний третій громадянин країни живе в орендованій оселі.

Підвищення орендних ставок вже не можна пояснити інфляцією і знеціненням ліри. Вартість оренди вдвічі, а інколи й втричі випереджає девальвацію турецької валюти.

За останній рік ліра здешевшала рівно вдвічі - з 13 лір за долар у травні-2022 до 26 лір зараз.

При цьому вартість місячної оренди двокімнатної квартири в Анталії зросла з 3 тисяч лір до 20 тисяч.

Видання Sözcü причиною кризи нерухомості вважає російську війну проти України. До Анталії збільшився потік росіян, що мають невеликий вибір країн для втечі від мобілізації.

Турецький парламент вже двічі ухвалював закони, що одноразово обмежують збільшення орендної плати на 25%. Якби власники дотримувалися цих законів, то старі орендарі торік стали би платити, наприклад, замість 3000 лір 3750, а цьогоріч - 4700 лір. Проте таких ставок нема навіть там, куди не їдуть іноземці. Зокрема в регіонах, що постраждали від руйнівного землетрусу 6 лютого 2023 року Кахраманмараш, Малатія, Газіантеп втратили чверть житлового фонду. Орендні ставки за трикімнатну квартиру зросли тут з 1500 лір (100-120 доларів торік) до 15000 лір (700-800 доларів зараз).

Власники житла мають небагато причин, щоб розірвати угоди із сумлінними орендарями. Проте вони знаходять лазівки: квартира потрібна дорослим дітям, подружжя розлучається, і одному з власників потрібне житло для помешкання тощо.  Позбувшись старого орендаря в такий напівлегальний спосіб, власники обходять обмежувальну заборону і через декілька місяців можуть здавати житло за ринковою ціною.

В країні збільшилися випадки сутичок між власниками житла і орендарями. Щоб позбутися старих винаймачів, орендодавці закидають їм порушення громадського порядку або силоміць відрізають електрику та водопостачання. Іноземні орендарі через такі дії часто "добровільно" покидають житло.

В Стамбулі більшає кількість орендодавців, що відмовляються від довгострокових оренд і в "сірий" спосіб здають квартири подобово чи помісячно.

Схема виглядає так: з орендарями домовляються про можливість довгострокового проживання, але фіксують угоду максимум на три місяці і беруть гроші наперед. Ніяких підтверджень довгострокового винайму квартири в орендаря нема. Зареєструватися за такою схемою в квартирі неможливо, тому квітне ринок нелегальної прописки за "лівою адресою".

Поліція натомість збільшує кількість перевірок паспортного режиму і може депортувати іноземців, що живуть без реєстрації.

Країна, що 10 років тому, була взірцем цивілізованих взаємин між орендарями і власниками, тепер нагадує пострадянський простір початку 1990-х. Як змінити цю ситуацію - у влади рецепту наразі немає. Економісти з опозиційного табору критикують примусові обмеження орендних ставок, називають це "аргентинізацією" національної економіки і прогнозують наступний крок - обмеження цін на харчі і одяг, що призведе до товарного дефіциту і розквіту спекуляції.